06 листопада 2014 рокусправа № 174/454/14-а п/с №2-а/174/25/2014
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.
суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.
за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області
на постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року у справі №174/454/14-а (п/с №2-а/174/25/2014) за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області, за участю третьої особи - Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
13.05.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати відмову управління Пенсійного Фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області призначити пенсію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії - неправомірною;
- зобов'язати управління Пенсійного Фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області призначити пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2-ої категорії, з дня звернення з заявою про призначення пенсії, відповідно до вимог ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням факту роботи в зоні відчуження протягом 30 днів, в період з 12 березня 1987 р. по 10 квітня 1987 р., за що була нарахована заробітна плата у розмірі 356 карбованців СРСР.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що робота в зоні відчуження понад 14 календарних днів дає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, і вказане право закріплено ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано відмову Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2-ї категорії - неправомірною. Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Вільногірську, Дніпропетровської області, призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 2-ої категорії, з дня звернення його з заявою про призначення даної пенсії, тобто, з 06 листопада 2013 року, відповідно до вимог ст.ст. 49, 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням факту його роботи в якості водія вантажного автомобіля в зоні відчуження, розташованій в межах 30-кілометрової зони ЧАЕС, на будівництві дороги Чорнобиль -
Славутич, протягом 30 днів, в період з 12 березня 1987 р. по 10 квітня 1987 р., за що йому була нарахована заробітна плата у розмірі 356.00 карбованців СРСР, і що дає право на зменшення пенсійного віку на 8 років.
Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що дорога Зелений Мис - Чорнобиль проходила по території відчуження, а не розташована у зоні відчуження, неможливо визначити чи відпрацював ОСОБА_1 в зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст..41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році (категорія 2), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.6).
Згідно довідок від 23.03.1993р. №11/236 та від 24.03.1993р. №61, виданої "Вільногірським автотранспортним підприємством 11267", ОСОБА_1 приймав участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в межах зони відчуження (30-ти кілометрової зони) на будівництві дороги Чорнобильська АЕС - Славутич у період з 12.03.1987р. по 10.04.1987р. (а.с.9,7)
Відповідно довідки від 18.06.1991р. № 18, виданої "Вільногірським автотранспортним підприємством 11267", ОСОБА_1 з 12.03.1987р. по 10.04.1987р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в якості водія на будівництві дороги Зелений Мис - Чорнобиль (а.с.8).
Вказані обставини підтверджується матеріалами справи та сторонами не оспорюються.
06.11.2013р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
27.11.2013р. управління Пенсійного фонду України в місті Вільногірську Дніпропетровської області надало відповідь за №5792/07-40, в якій повідомило позивача про неможливість призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку з тих підстав, що позивачем не надано будь-яких первинних документів, з яких можливо б було встановити кількість днів, відпрацьованих саме в зоні відчуження (а.с.11).
Правомірність дій управління Пенсійного фонду України в місті Вільногірську Дніпропетровської області щодо відмови у призначенні пенсії і, як наслідок, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку є предметом спору, переданого на вирішення суду.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи свідчать про наявність у позивача права на призначення йому пільгової пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, із зменшенням пенсійного віку на 8 років, відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій на 8 років.
Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122. У разі неможливості надання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що стверджують період роботи в зоні відчуження, а саме: довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи у зоні, копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати.
Як на підставу для відмови у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку на 8 років управління Пенсійного фонду України в місті Вільногірську Дніпропетровської області зазначає те, що відповідно до листа Державного агентства України з управління зоною відчуження, Зелений Мис - вахтове селище учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розташоване на території Страхоліської сільради Іванівського району Київської області. Дорога Зелений Мис Чорнобиль проходила по території зони відчуження. Враховуючи, що дорога Зелений Мис - Чорнобиль проходила по території відчуження, а не розташована у зоні відчуження, неможливо визначити чи відпрацював ОСОБА_1 в зоні відчуження не менше 14 календарних днів.
Таку позицію відповідача суд апеляційної інстанції вважає безпідставною, а дії відповідача такими, що не узгоджуються зі ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до ч.1,2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що вирішуючи питання про призначення пенсії позивачу, відповідно до норм ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач прийняв до уваги лист архівного відділу Вільногірської міської ради Дніпропетровської області від 20.11.2013р. №11-14/708, в якому зазначено, що в документах архівного фонду "ВАТ АТП- 11267" в особових рахунках по заробітній платі за 1987 рік ОСОБА_1 нарахування по ЧАЕС не було. В подорожніх листах та товарно-транспортних накладних "Вільногірського АПТ-11267" за 1987 рік ОСОБА_1 не значиться. Відповідно до акту перевірки заробітної плати від 12.10.2011р. в особових рахунках по заробітній платі ОСОБА_1 оплата за дні роботи в зоні в кратному розрахунку не проводилася. Доплати за дні роботи в зоні відчуження не нараховувалися.
Разом з тим, відповідач не зазначає підстав, за яких він не прийняв до уваги, зокрема, архівну довідку №09-14/601 від 25.09.2013р., згідно якої заробітна плата ОСОБА_1 у 1987 році нараховувалась та виплачувалась.
Щодо посилання відповідача, що позивачем не надано довідки Ф №122, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 35 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 N 22-1 у необхідних випадках посадовими особами територіальних органів Пенсійного фонду України надається допомога щодо одержання відсутніх у особи документів для призначення пенсії.
Відповідно до п.38 Порядку орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.
З огляду на зазначене, відповідач наділений правом перевірити та витребувати недостаючі документи, однак цим правом не скористався. Крім того, при зверненні позивача за пенсією не надав останньому допомоги в одержанні відсутніх у нього документів, що відповідно вищевказаних правових норм являється обов'язком відповідача.
Щодо посилання відповідача на те, що дорога Зелений Мис - Чорнобиль проходила по території відчуження, а не розташована у зоні відчуження, неможливо визначити чи відпрацював ОСОБА_1 в зоні відчуження не менше 14 календарних днів, суд зазначає наступне.
Відповідно до абз. 7 п.п. ґ п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії надається посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 N 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до п.2,3 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства. Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня 1986 р. до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А. При цьому у посвідченні на правій стороні по діагоналі зліва направо ставиться штамп фарбою червоного кольору "Перереєстровано" і на вільному місці виконується запис про дату перереєстрації
Будь-яких зауважень до посвідчення, яке було пред'явлено позивачем для призначення пенсії, у відповідача не виникло. Доказів оскарження правомірності видачі вказаного посвідчення матеріали справи не містять.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що вказане посвідчення підтверджує факт визнання державою України ОСОБА_1 учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році, категорії 2, як такого, що працював в зоні відчуження у 1987 році не менше 14 календарних днів.
Зважаючи на викладене, колегія судів погоджується з судом першої інстанції, що в матеріалах справи є достатні докази, що підтверджують той факт, що позивач у 1987 році працював у зоні відчуження на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не менше 14 календарних днів, а тому має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку.
Отже, судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем порушено право позивача на належний соціальний захист, безпідставно та необґрунтовано відмовлено в призначенні пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 8 років, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та в порушення вимог ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності своїх дій.
Відповідно до ст.6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Статтею 8 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду - відсутні.
Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України,суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вільногірську Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 31 липня 2014 року у справі №174/454/14-а (п/с №2-а/174/25/2014) залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.В. Мартиненко
Суддя: В.Ю. Поплавський
Суддя: Д.В. Чепурнов