29 жовтня 2014 р. Справа № 876/3457/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Кузьмича С.М., Савицької Н.В.
за участю секретаря Бєлкіної Н.І.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лужецької Г.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. у справі №813/582/13-а за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним і скасування рішення,
встановив:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. у справі №813/582/13-а за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення № 130152 від 17.12.2012 року, розпорядження №470 від 17.12.2012 року, у позові було відмовлено.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована ненаданням оцінки доводам скаржника про фальсифікованість працівниками відповідача матеріалів справи. Суд першої інстанції не прийняв доводи допитаного як свідка продавця про те, що протоколи, складені працівниками міліції, вона підписала під тиском, а в магазині в книзі обліку розрахункових операцій не значиться такий товар як «Бренді Кола, він не закодований в касовому апараті магазину. Пред'явлений чек виданий не магазином «ІНФОРМАЦІЯ_2», а магазином «ІНФОРМАЦІЯ_1».
В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.
Представник відповідача апеляційну скаргу заперечив за безпідставністю.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка була видана регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України у Львівській області за адресою: АДРЕСА_1.
Продавцем ОСОБА_5, яка працює на підставі трудового договору із СГ ФОП ОСОБА_3, в магазині за вказаною адресою було скоєно адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП, що підтверджується протоколом ЛВ №0193208 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП від 06.11.12, поясненням неповнолітнього ОСОБА_6, поясненням ОСОБА_5 З цих матеріалів вбачається вчинення адміністративного правопорушення, а саме - факт реалізації слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, в магазині за адресою: АДРЕСА_1. Протоколом засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради від 26.11.2012 р. та постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Гніздичівської селищної ради від 26.11.2012 р. підтверджується, що на громадянку ОСОБА_5 за порушення вимог ч.2 ст. 156 КУпАП в частині реалізації слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Посилання скаржника на підписання продавцем протоколу під тиском спростовується матеріалами справи, зокрема, поясненнями на протоколі про те, що із протоколом вона згідна, а також власноручними поясненнями, у яких продавець визнала, що продала незнайомому хлопцю слабоалкогольний напій «Бренді Колу» за 8,50 грн., що відповідає ціні, зазначеній у фіскальному чеку.
Допитана в якості свідка продавець ОСОБА_5 ствердила, що 06.11.2012 р. до прилавку після обіду підійшли двоє мужчин та жінка (працівники міліції), які сказали, що вона продавала хлопцеві, присутньому з ними, слабоалкогольний напій. Вона зазначила, що нічого не продавала. Однак, на пропозицію присутнього чоловіка ОСОБА_5 написала пояснення. Після цього, чоловік сказав, що потрібен чек, якого ОСОБА_5 надати не могла, оскільки в цьому магазині їх не видають. Тоді, порадитись з іншим продавцем, з яким вона працювала, ОСОБА_5 вирішила піти в інший магазин, купити «Бренді-Колу» та взяти чек.
Суд першої інстанції підставно звернув увагу на суперечливість таких пояснень в світлі доказів по справі, та оцінив їх критично. Так, з касового чека вбачається, що придбання «Бренді Коли» відбулось о 9:45, а не після обіду, як зазначив свідок. Окрім того, не наведено жодних доказів вчинення тиску на продавця та не пояснено мотивів підписання протоколу без зауважень, якщо такі були у продавця, та визнання вини у поясненнях. Більше того, у протоколі засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради від 26.11.2012 р. зазначено, що ОСОБА_5 визнала, що вона дійсно продала пляшку слабоалкогольного напою марки «Бренді Кола» неповнолітньому, однак не мала нагоди пересвідчитися в тому, скільки йому років. Справжність власних підписів на поясненнях та протоколі засідання адміністративної комісії виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради від 26.11.2012 р. ОСОБА_5 підтвердила. Постанова адміністративної комісії виконавчого комітету Гніздичівської селищної ради від 26.11.2012 р. не була оскаржена та була виконана добровільно.
При цьому, твердження свідка про те, що в їхньому магазині не видають чеків, спростовується книгою обліку розрахункових операцій №131800103р/4, відповідно до якої облік розрахункових операцій здійснюється.
Суд першої інстанції також надав належну оцінку показам свідка ОСОБА_7, який ствердив, що під час відпрацювання на вулиці побачив хлопця, з вигляду неповнолітнього, який тримав пляшку в руках. Запитав, як його звуть, скільки йому років і де він придбав спиртне. Хлопець відповів, що в магазині неподалік, і назвав назву. Разом з хлопцем прийшли в магазин, де неповнолітній вказав продавця, який продав йому слабоалкогольний напій. Свідок ОСОБА_7, а також присутні з ним працівник Жидачівського райвідділу - підполковник міліції, начальник відділу з прав дітей та неповнолітніх, підійшли до продавця, представилися, показали посвідчення. Після цього ОСОБА_7 запитав, чи працівник магазину продавав цьому неповнолітньому слабоалкогольні напої, на що продавець відповіла ствердно, сказала, що щойно він був. Продавець, як зазначив цей свідок, також стверджувала, що не знала про заборону продавати алкогольні напої неповнолітнім.
З приводу наявності в матеріалах справи про адміністративне правопорушення чеку на придбання «Бренді Коли» з магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», а не магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2», то свідок ОСОБА_7 зазначив, що в день, коли працівники міліції складали протокол, вони не звернули увагу на назву магазину та його точну адресу, однак, коли працівник Жидачівського райвідділу пішов до магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2» за документами, він запитав продавця, чому наданий чек з іншого магазину, на що продавець відповіла, що вони взяли касовий апарат іншого магазину і не встигли перебити адресу на ньому, а тому в той день вона видавала чеки з адресою іншого магазину.
Відтак, оцінивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про факт вчинення правопорушення позивачем. Мотиви апеляційної скарги ґрунтуються на неправильній оцінці доказів судом першої інстанції, а саме - не врахування показів продавця магазину. Однак, суд першої інстанції правильно оцінив ці покази в світлі інших матеріалів справи.
Згідно з абзацом першим частини 2 статті 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських, сільських, селищних рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною другою статті 156 цього Кодексу.
Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 року №790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Пунктом 5 вищезгаданого Порядку передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» передбачено заборону продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягай 18 років.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим; алкогольними напоями та тютюновими виробами до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів. Рішення про стягнення штрафів приймаються органом, який видав ліцензію, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. Згідно з абзацом 9 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено застосування до суб'єктів господарювання фінансових санкцій у вигляді штрафу в разі порушення вимог статті 15 цього Закону в розмірі 6800 гривень.
Враховуючи зазначене, відповідачем було прийнято рішення від 17.12.12 №130152 про застосування фінансових санкцій до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на суму 6800 грн. за продаж слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років. Відповідно до статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб'єкта господарювання; рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії; рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів); рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку; рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем; порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка була видана регіональним управлінням Департаменту САТ ДПС України у Львівській області, а оскільки працівниками міліції було встановлено порушення вимог статті 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме - факт реалізації слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років, регіональним управлінням у відповідності до вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» правомірно прийнято розпорядження про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями.
Враховуючи зазначене вище, суд дійшов підставного висновку про необґрунтованість позовних вимог.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 р. у справі №813/582/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Кузьмич С.М.
Савицька Н.В.
Повний текст ухвали складений 03.11.2014 року.