05 листопада 2014 року Справа № 876/13133/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Дяковича В.П., Іщук Л.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі за його позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які є законними представниками неповнолітньої ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради, публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк», директор дитячого будинку «Вифлеєм» Вознюк Надія Федорівна про стягнення боргу,
08 серпня 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі (далі - УПФ України в м. Тернополі) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - законних представників неповнолітньої ОСОБА_3 на користь позивача борг з безпідставно виплаченої пенсії в сумі 7790,00 грн.
Оскаржуваною постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року в задоволенні вказаного позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі позивач УПФ України в м. Тернополі просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що у зв'язку з виїздом ОСОБА_3 за кордон, пенсія за період з 01.03.2012 року по 30.11.2012 року виплачувалась безпідставно. А тому за цей період безпідставно виплачено пенсію у розмірі 7790,00 грн.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Відмовляючи в задоволенні позову УПФ України в м. Тернополі, суд першої інстанції виходив із того, що рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року виключена така підстава для припинення пенсійних виплат, як проживання пенсіонера за кордоном, що є підставою для визнання конституційного права позивача на виплачену пенсію незалежно від місця її постійного проживання. А тому, позовні вимоги про стягнення виплаченої пенсії є безпідставними.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Як безспірно встановлено судом, 02 липня 2013 року УПФ України в м. Тернополі звернулось до Тернопільської філії ПАТ КБ «Приватбанк» із розпорядженням про повернення перерахованої пенсії ОСОБА_3 за період з 01.03.2012 по 30.11.2012 в сумі 7790,00 грн. у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання в США 02 лютого 2012 року.
На переконання апеляційного суду, у даному випадку існує спір щодо законності здійснення пенсійних виплат особі, яка проживає за межами України.
В своїй позовній заяві та апеляційній скарзі УПФ України в м. Тернополі посилається на п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Разом із тим, рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 року по справі № 1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на зазначене положення п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» втратила чинність з 07.10.2009 року, тобто з дати прийняття рішення № 25-рп/2009 Конституційним Судом України.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог УПФ України в м. Тернополі, яке мотивувало свої вимоги від 05.08.2013 року правовою нормою, що втратила чинність ще 07.10.2009 року.
З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2013 року у справі № 819/1962/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді В.П.Дякович
Л.П.Іщук