"16" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/12934/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Рецебуринський Ю.Й., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 у справі за позовом прокурора Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного акціонерного товариства "Будмеханізація-1" про стягнення адміністративно -господарських санкцій та пені, -
У липні 2011 року прокурор Орджонікідзевського району м. Маріуполя в інтересах держави в особі Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Будмеханізація-1" адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2010 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 14431,82 грн. та пені у розмірі 181,86 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача адміністративно-господарські санкції за 2010 рік у розмірі 4810,60 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 скасовано рішення суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи та колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Так, відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік.
Відповідно до частини 1 статті 20 цього Закону підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадянських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом.
В ході розгляду справи судами встановлено, що ПАТ "Будмеханізація-1" є юридичною особою і використовує найману працю.
Відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2010 рік середньооблікова кількість штатних працівників становить 44 особи, з яких 1 особі відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, а кількість таких осіб, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 2 особи.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за період з січня по червень 2010 року норматив по створенню робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів виконав, в подальшому подав звіт лише за вересень 2010 року, а тому відповідно до ч. 2 ст. 218 ГК України він має нести відповідальність у вигляді сплати адміністративно-господарських санкцій за 4 місяці.
Відмовляючи в задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що впродовж 2010 року відповідач належним чином інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів на його підприємстві та потребу направлення йому інвалідів для працевлаштування, а тому підстави стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені відсутні.
Поряд з тим, такі висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки в матеріалах справи відсутні щомісячні звіти про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, які стали підставою для відмови у задоволенні позову.
Також не відповідають фактичним обставинам справи висновки суду першої інстанції щодо виконання відповідачем обов'язку інформування про наявність вакансій для інвалідів у вересні 2010 року, оскільки поданий звіт за вересень 2010 не відповідає вимогам Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», оскільки відповідачем колонка 15 не заповнена.
В свою чергу, судами встановлено, що відповідачем норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів не виконано, обов'язку щомісячного інформування центру зайнятості про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів не дотримано, а тому позивачем обґрунтовано застосовано адміністративно-господарські санкції, передбачені частиною 1 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».
Застосування зазначених санкцій лише за місяці, у яких не було подано інформацію про наявність вакансій і звільнення від їх застосування у місяці, коли таку інформацію було подано, законом не передбачено.
Згідно ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені і повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування судових рішень, які прийняті з порушенням норм матеріального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 229, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2011 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.09.2011 у даній справі скасувати.
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Будмеханізація-1" адміністративно-господарських санкцій за невиконання у 2010 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 14431,82 грн. та пені у розмірі 181,86 грн.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: Ю.Й. Рецебуринський
І.В. Штульман