17 жовтня 2014 року м. Київ К/800/37967/13
колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого-судді: Юрченка В.В.,
суддів: Амєліна С.Є., Пасічник С.С.,
розглянувши у порядку касаційного письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій протиправними, скасування вимоги та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2013 року,
У лютому 2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що позивач є пенсіонером за віком. При виході на пенсію позивачу було зменшено пенсійний вік, встановлений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на п'ять років відповідно до вимог статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Позивач є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування. 6 лютого 2013 року управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області прийнято вимогу про сплату боргу № Ф-240 зі сплати єдиного внеску в розмірі 3955 грн. Просив визнати дії управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області неправомірними та протиправними; визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача від 6 лютого 2013 року № Ф-240 про сплату боргу; зобов'язати відповідача припинити нарахування єдиного внеску позивачу, як фізичній особі-підприємцю, яка перебуває на пенсії за віком, пенсійний вік якої зменшено та яка обрала спрощену систему оподаткування.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області щодо нарахування ОСОБА_1 недоїмки зі сплати єдиного внеску в сумі 3955 грн. Скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області про сплату недоїмки від 6 лютого 2013 року № Ф-240 в сумі 3955 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишено без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року - без змін.
Вказуючи на допущені, на думку управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області, судами неповне з'ясування обставин, які мають значення у справі, та порушення норм чинного матеріального та процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення даного спору, відповідач просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи по суті встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Тальнівською районною державною адміністрацією 29 листопада 2000 року. Позивач займається технічним обслуговуванням та ремонтом автотранспортних засобів згідно Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_1 від 1 січня 2012 року. Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 є особою, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4). Згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 позивач отримує пенсію за віком.
Відповідно до статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» управлінням Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області позивачу було сформовано вимогу від 6 лютого 2013 року № Ф-240 про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску в розмірі 3955 грн за 2012 рік.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Відповідно до положень частини 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, особи, яким призначені пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є пенсіонерами за віком, і звільняються від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на підставі частини четвертої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року №21-25а14.
За змістом статті 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Оскільки на момент звернення до суду право позивача щодо звільнення від сплати єдиного внеску в майбутньому ще не порушено, підстав для задоволенні позову в цій частині немає.
Відповідно до вимог частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги висновки, викладені в судових рішеннях, не спростовуються, підстави для їх скасування відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
Головуючий Юрченко В.В.
Судді Амєлін С.Є.
Пасічник С.С.