"02" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/40093/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Білуга С.В., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення компенсації, -
У червні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 6204,82 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013, позов задоволено, стягнуто з відповідача компенсацію за речове майно в сумі 6204, 82 грн. та стягнуто з Державного бюджету судовий збір в розмірі 62,05 грн.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій покликається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами першої та апеляційної інстанцій рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до положення частин першої та другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошової компенсації за неотримане речове майно встановлений Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1444.
Судами встановлено, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 25.08.2009 № 500 позивач звільнений з військової служби у запас відповідно до пункту «б» частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (за станом здоров'я). Наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 189 від 07.09.09 виключений із списків особового складу частини.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 28.10.2004р. №1444 «Про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час» передбачено виплату військовослужбовцям, які звільняються у запас або відставку без права носіння військової форми одягу, грошової компенсації за неотримане речове майно.
Поряд з цим судами не враховано, що положення частини другої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» регулюють порядок виплати компенсації замість речового майна військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, і не поширюються на військовослужбовців, звільнених з військової служби.
В свою чергу пункт 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року №1444, не підлягає застосуванню, оскільки суперечить зазначеним положенням Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.
Зазначена правова позиція викладена у постанові ВСУ від 19.03.2013 № 21-38а/13
Відповідно до положень статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані принести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Згідно п. 9 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення.
Керуючись статтями 210, 222, 223, 229, 230, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення компенсації скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення компенсації відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: С.В. Білуга
І.В. Штульман