14 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/19721/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Пасічник С.С., Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2007р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області про зарахування періоду роботи до стажу державної служби та перерахунок заробітної плати, -
04 вересня 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання дій відповідача протиправними, зобов'язання зарахувати до стажу державної служби періоди роботи на посадах бухгалтера в Університеті марксизму-ленінізму при обкомі Компартії України з 06.06.1977 по 31.12.1990, Центру підготовки, перепідготовки кадрів і громадсько-політичної роботи обкому КПУ з 01.01.1991 по 20.08.1991 та старшого бухгалтера обкому КПУ з 21.08.1991 по 18.12.1991, провести перерахунок надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, надати 15 календарних днів додаткової оплачуваної відпустки за кожний календарний рік починаючи з 2002 року, провести нарахування лікарняних, відпускних або нарахувати та виплатити компенсацію за невикористану додаткову відпустку за минулий час.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2007р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011р., в задоволенні позову відмовлено.
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодився позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.
Заслухавши доповідача по справі та перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Судами встановлено, що позивач з червня 1977 року по грудень 1991 року працювала на посаді бухгалтера Університету марксизму-ленінизму при Чернігівському обкомі Компартії, в подальшому реорганізованого у центр підготовки, перепідготовки кадрів і громадсько-політичної роботи обкому та старшого бухгалтера обкому партії.
Відповідачем зазначені періоди роботи позивача до стажу державної служби не зараховано в зв'язку з тим, що посади, на яких вона працювала у спірні періоди не передбачені Переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби (постанова КМ України від 03.05.1994р. №283).
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач пропустила двомісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 248-5 Цивільного процесуального кодексу України 1963 року, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Апеляційний суд, погоджуючись із висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову, своє рішення мотивував тим, що відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого Постановою КМУ від 03.05.1994р. №283, роз'яснення Міністерства юстиції України від 03.06.1994р., висновку ГУ Держслужби України від 08.01.2002р. №31/94 та роз'яснення Головдержслужби від 1998р. бухгалтерія при обласному комітеті Компартії України не входить до складу апарату органів виконавчої влади та за своїм статусом не віднесена до органів виконавчої влади, дія Закону України «Про державну службу» на неї не поширюється, а робота бухгалтера до стажу державної служби не зараховується.
Крім того, відмовляючи позивачу в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції послався ще й на пропуск встановленого статтею 233 Кодексу законів про працю України тримісячний строк звернення до суду за захистом своїх прав з дня, коли позивач дізналась або повинна була дізнатись про порушення свого права.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи касаційної скарги висновки апеляційного суду не спростовують і є безпідставними, оскільки Переліком державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, період роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби не передбачено зарахування до стажу державної служби роботу на посадах бухгалтера Університету марксизму-ленінизму, центру підготовки, перепідготовки кадрів і громадсько-політичної роботи при Чернігівському обкомі комуністичної партії та старшого бухгалтера обкому партії.
Відповідно до частини першої статі 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 24.05.2007р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011р. у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: С.С. Пасічник
І.В. Штульман