23 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/71543/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Заїка М.М., Штульман І.В.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.09.2011 та від 20.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у справі за позовом ОСОБА_1 до судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про визнання дій протиправними,-
У серпні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області про визнання протиправними дій щодо порушення вимог Конституції України та КАС України при вирішенні питання прийняття справи до провадження.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, відмовлено у відкритті провадження в зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20.10.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012, у задоволенні заяви відповідача про роз'яснення рішення суду першої інстанції відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодилась позивач, подала касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення.
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України якщо судове рішення є незрозумілим, суд який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що предметом оскарження є процесуальна діяльність суду, а тому заявлені позивачем вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки дії суддів у питаннях здійснення правосуддя (пов'язані з підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях, постановлення рішення, звернення рішення до виконання тощо) регулюються нормами відповідного процесуального законодавства, правовідносини, які в зв'язку з цим виникають, носять виключно процесуальний, а не управлінський характер, а тому юрисдикція адміністративних судів на такі відносини не поширюється.
Крім того, відмовляючи у роз'ясненні судового рішення, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що ухвала Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.09.2011 не потребує роз'яснення, оскільки чинний КАС України не передбачає можливості пред'явлення позову до судді, в тому числі й за прийняття судового рішення по конкретній судовій справі, і в разі незгоди ОСОБА_1 вона вправі оскаржити таке в апеляційному та касаційному порядках на підставі статті 13 КАС України, а суд першої інстанції цим кодексом чи Конституцією України не наділений повноваженням переглядати рішення інших суддів чи притягувати їх до будь-якої юридичної відповідальності за постановлені ними судові рішення, а тому ухвала є зрозумілою, і її виклад не містить положень стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо її розуміння.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки ухвала суду належним чином мотивована з посиланням на відповідні норми Закону та постанову Пленуму Верховного Суду України «Про деякі питання, що виникають у судовій практиці при прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляду ними адміністративних позовів до судів і суддів».
Також безпідставним є посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на невиконання судом вимог частини шостої статті 109 КАС України щодо роз'яснення, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, оскільки судом роз'яснено, що процесуальним законом не передбачено можливість оскарження дій судді, які стосуються процесуальних дій по розгляду конкретної справи, в разі незгоди з прийнятим судовим рішенням таке може бути оскаржене в апеляційному чи касаційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвали Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 13.09.2011 та від 20.10.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.10.2012 у даній справі - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: М.М. Заїка
І.В. Штульман