02 жовтня 2014 року м. Київ К/9991/94724/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України
в складі: головуючий - Стародуб О.П.,
судді: Білуга С.В., Штульман І.В.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Іванківського районного суду Київської області від 02.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про перерахунок пенсії, -
У жовтні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про зобов'язання здійснити перерахунок і виплату підвищення пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2010 по даний час.
Постановою Іванківського районного суду Київської області від 02.11.2010, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011, позов задоволено частково, зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 13.04.2010. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
З такими рішеннями судів не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Просить скасувати постановлені судами рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову..
Заслухавши доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та касаційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з положенням частини 3 статті 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до частини 2 статті 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Судами встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи четвертої категорії, непрацюючим пенсіонером, постійно проживає у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив із того, що відповідачем безпідставно виплачувались позивачу пенсія в меншому розмірі, ніж це передбачено законом, оскільки при визначенні їх розміру слід керуватись положеннями статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановами Кабінету Міністрів України.
З такими висновками судів колегія суддів погоджується і вважає їх такими, що відповідають нормам матеріального і процесуального права та фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки чинним законодавством повноваження по нарахуванню та виплаті пенсій в Україні покладені на органи Пенсійного фонду, а відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою невиконання відповідним суб'єктом владних повноважень покладених на нього обов'язків. В свою чергу реалізація особою права на отримання соціальних виплат не може бути поставлена у залежність від наявності відповідних бюджетних асигнувань.
За наведених обставин колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних рішень суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права, а тому касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Іванківського районного суду Київської області від 02.11.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 у даній - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.П. Стародуб
Судді: С.В. Білуга
І.В. Штульман