Ухвала від 09.10.2013 по справі 2-а-7/11/1409

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2013 р.Справа № 2-а-7/11/1409

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Єгорова Наталія Іванівна

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О. Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області на постанову Доманівського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2011 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, треті особи ГУМВС України в Миколаївській області, Южноукраїнський ВМ УМВС України в Миколаївській області про визнання неправомірними дій при розрахунку пенсії, зобов'язання зарахувати премії при розрахунку пенсії за вислугу років, зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області подало апеляційну скаргу на постанову Доманівського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2011 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Постановою від 26 грудня 2011 року, ухваленою у відкритому судовому засіданні, Доманівський районний суд Миколаївської області в повному обсязі задовольнив адміністративний позов ОСОБА_1, визнав неправомірними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області щодо не включення виплачених премій за період з серпня-листопада 2008 року, січня-квітня 2009 року в розрахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1; зобов'язав Головне управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з урахуванням нарахованих та виплачених премій за період з серпня-листопада 2008 року та січня-квітня 2009 року, починаючи з 01 травня 2010 року.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що пенсії військовослужбовцям обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи, окрім іншого, щомісячні премії, в розмірах, установлених законодавством та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, в той час як премії які суд першої інстанції зобов'язав врахувати при розрахунку розміру пенсії позивача, та які зазначені в довідці ГУМВС України в Миколаївській області за травень - квітень 2010 року, не відповідають відомостям по нарахуванню грошового забезпечення, розрахунково-платіжним документам, наказам про встановлення премій, що встановлено в ході зустрічної звірки, та на що суд першої інстанції не звернув увагу.

ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу не надав.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 проходив службу в органах МВС України та 30 квітня 2010 року звільнений з посади помічника начальника Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області.

З 01 травня 2010 року позивачу призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 50% грошового забезпечення, яка складається з посадового окладу в розмірі - 950 грн., окладу за військове звання - 125 грн., процентної надбавки за вислугу років в розмірі 30% - 322,50 грн., середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці - 3252,61 грн., всього 4650,11 грн., середньомісячний розмір пенсії склав 2325,06 грн.

Суд першої інстанції встановив, що згідно Рішення від 14 червня 2010 року № 108 засідання координаційної ради з пенсійних питань управління пенсійного забезпечення військовослужбовців та деяких інших категорій громадян - при розрахунку розміру пенсії не включені суми премій, отриманих позивачем в грудні 2008 року за період з серпня по листопад 2008 року та в травні 2009р. за період з січня по квітень 2009 р., зазначених в довідці про додаткові види грошового забезпечення.

Також суд першої інстанції встановив та матеріалами справи підтверджено, що преміювання ОСОБА_1, за період з серпня по листопад 2008 року проводилося на підставі наказів № 173 від 19.08.2008 р., № 189 від 22.09.2008 р., № 215 від 20.1,0.2008 р., № 237 від 20.11.2008 р.; за період з січня 2009 року по квітень 2009 року - на підставі наказів № 22 від 21.01.2009 р., № 51 від 23.02.2009 р., № 59 від 23.03.2009 р.,№ 71 від 22.04.2009 р. При цьому суд першої інстанції встановив, що невідповідність суми премії, вказаної у розрахунково-платіжному документі, розміру премії, установленому у значених наказах є наслідком недостатнього бюджетного фінансування. Недоплачена своєчасно сума, яка рахувалась як заборгованість, виплачена в грудні 2008 р. в розмірі 5212,93 грн. та відповідно в травні 2009 р. в розмірі 15751 грн., внаслідок чого суд першої інстанції встановив помилковість доводів пенсійного органу щодо разового характеру цих виплат.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Справа розглянута в порядку письмового провадження, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Предметом спору є правомірність включення отриманих позивачем премій за період з серпня по листопад 2008 року та з січня по квітень 2009 року до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія позивача з 01 травня 2010 року.

Підставами за яких пенсійний орган відмовився враховувати ці премії до, складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, це невідповідність відомостей які зазначені в довідці ГУМВС України в Миколаївській області за травень - квітень 2010 року, відомостям по нарахуванню грошового забезпечення, розрахунково-платіжним документам, наказам про встановлення премій, що встановлено в ході зустрічної звірки, та разовий характер виплат проведених в грудні 2008 р. в сумі 5212,93 грн. та в травні 2009 р. в сумі 15751 грн. (а.с. 13-14).

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неправомірності дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Миколаївській області по не включенню виплачених премій за період з серпня-листопада, січня-квітня 2009 року в розрахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1, оскільки ці дії суперечать положенням ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови КМУ № 1294 від 07.11.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», наказу МВС України № 499 від 31.12.2007р. «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» та наказу начальника Южноукраїнського МВ УМВС України в Миколаївській області № 178 від 06.11.2009р. яким затверджено Положення щодо преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (а.с. 57-61).

Доводи апелянта щодо розбіжностей між відомостями довідки та фінансовими документами, апеляційний суд не приймає оскільки відповідно до проведеної пенсійним органом звірки (а.с. 110-112, 156), та наявними в матеріалах справи документами (а.с. 15-38, 63, 64, 65-100, 101-109, 113-116), підтверджений той факт, що нараховані розміри премії у спірний період не були виплачені позивачу своєчасно, проте їх виплата здійснена в грудні 2008 р. в сумі 5212,93 грн. та в травні 2009 р. в сумі 15751 грн., на які нараховані та утримані всі передбаченні чинним законодавством податки та збори.

Також апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що отримана позивачем премія входила до оплати праці та з неї сплачені всі передбачені чинним законодавством податки та збори, що апелянтом не спростовано, а тому, також з урахуванням висновків ВСУ, викладених у постановах від 20.02.2012 року, від 02.10.2012 р.(ЄДРСР № 22547600, № 22547610, № 26497405), розмір пенсії позивача має обчислюватись із врахуванням нарахованих та виплачених йому премій за період з серпня-листопада 2008 року та січня-квітня 2009 року, починаючи з 01 травня 2010 року.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Доманівського районного суду Миколаївської області від 26 травня 2011 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко

Попередній документ
41219307
Наступний документ
41219311
Інформація про рішення:
№ рішення: 41219310
№ справи: 2-а-7/11/1409
Дата рішення: 09.10.2013
Дата публікації: 10.11.2014
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: