29 жовтня 2014 року Справа № 876/415/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Онишкевича Т.В.,
суддів Кухтея Р.В., Іщук Л.П.,
з участю секретаря судових засідань Сердюк О.Ю,
представника позивача Грунського В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецька фірма «К.Г.М. - ПЕНГ» до управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про зобов'язання вчинити дії,
У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецька фірма «К.Г.М. - ПЕНГ» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило зобов'язати управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - УДАІ) здійснити державну реєстрацію транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» (номер кузова WV1ZZZ7HZ4H017089) згідно з поданою заявою № 12036265 від 27.12.2012 року та доданими до неї документами.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у справі № 813/6207/13-а позов було задоволено.
У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову ТОВ. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що позивачем не підтверджено в обґрунтування позовних вимог інформацію про відсутність бланкової продукції, у зв'язку з чим йому було відмовлено в реєстрації транспортного засобу, та зазначає, що на момент звернення ТОВ до відповідача на складі ВРЕР ДАІ з обслуговування м. Львів та Пустомитівського району при ГУМВС в наявності були бланки свідоцтв про реєстрацію транспортного засобу, а отже позивач не встиг вчасно зареєструвати зазначеного у позовній заяві транспортного засобу з власної вини.
Представник позивача у ході апеляційного суду справи заперечив обґрунтованість доводів апелянта, просив залишити оскаржуване судове рішення без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що УДАІ не надано позивачу письмової відмови у проведенні реєстрації транспортного засобу відповідно до заяви № 2036265 від 27.12.2012 року, як і не завершено процедуру такої реєстрації, відтак вказана заява не може вважатись такою, що розглянута по суті. Оскільки, на час звернення позивача, транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» (номер кузова WV1ZZZ7HZ4H017089) вважався таким, що використовувався менше 8 років, позивачем правомірно сплачено збір за першу реєстрацію транспортного засобу за ставками, які розповсюджувались на такі транспортні засоби. Відтак відповідачу необхідно зареєструвати вказаний транспортний засіб згідно з документами, які подавались разом з заявою № 2036265 від 27.12.2012 року.
Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.
Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.2998 року № 1388 (далі - Порядок).
Пунктом 3 Порядку встановлено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів встановленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.
Відповідно до пункту 7 Порядку, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Пунктом 8 Порядку визначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Зазначений у пункті 8 цього Порядку перелік документів є вичерпним. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою:
- довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
- договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби;
- копія рішення суду, засвідчена в установленому порядку, із зазначенням юридичних чи фізичних осіб, які визнаються власниками транспортних засобів, марки, моделі, року випуску таких засобів, а також ідентифікаційних номерів їх складових частин;
- довідка органу соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, що виділили автомобіль або мотоколяску;
- акт приймання-передачі транспортних засобів за формою згідно з додатком 6, виданий підприємством-виробником або підприємством, яке переобладнало чи встановило на транспортний засіб спеціальний пристрій згідно із свідоцтвом про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, із зазначенням ідентифікаційних номерів такого транспортного засобу та конкретного одержувача;
- вантажна митна декларація на паперовому носії або електронна вантажна митна декларація, або видане митним органом посвідчення про реєстрацію в підрозділах Державтоінспекції транспортних засобів чи їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери;
- договір фінансового лізингу.
Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
Розмір обов'язкових платежів визначається статтею 234 Податкового кодексу України.
Пунктом 15 вищезазначеного Порядку передбачено, що під час проведення державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку, транспортні засоби, крім випадків вибракування їх у цілому, підлягають огляду та дослідженню (крім дослідження нових транспортних засобів, які не були зареєстровані підрозділами Державтоінспекції та уповноваженим органом держави - експортера транспортного засобу) з метою звірення ідентифікаційних номерів їх складових частин з номерами, зазначеними у поданих власником для реєстрації документах, визначення їх справжності та проведення перевірки за Єдиним державним реєстром Державтоінспекції та автоматизованою базою даних про розшукувані транспортні засоби, встановлення відповідності конструкції і технічного стану транспортних засобів обов'язковим вимогам правил, нормативів і стандартів України.
Як слідує з матеріалів справи, 29 січня 2013 року позивач звернувся до УДАІ з листом про завершення проведення реєстрації транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» (номер кузова WV1ZZZ7HZ4H017089).
17.04.2013 року на адресу ТОВ надійшла відповідь, у якій ВРЕР ДАІ з обслуговування м.Львова та Пустомитівського району повідомив, що для завершення реєстрації транспортного засобу необхідно звернутися за адресою м. Львів, вул. Данила Апостола, 11.
При цьому представник позивача в суді першої інстанції пояснив, що після повторного звернення позивача для завершення процедури реєстрації, його було повідомлено про необхідність доплати 17355,20 грн. збору за першу реєстрацію транспортного засобу. Підставою такої доплати було те, що завершення реєстрації автомобіля відбувається вже у 2013 році. Відтак, автомобіль є таким, що використовується більше 8 років, а отже коефіцієнт ставки збору за першу реєстрацію збільшується з 2 до 40. На підставі наведеного, уповноваженою особою ВРЕР ДАІ було усно повідомлено заявника про необхідність доплати суми збору за першу реєстрацію за збільшеним коефіцієнтом для завершення реєстрації транспортного засобу. На пояснення заявника про те, що всі необхідні для реєстрації транспортного засобу документи були подані ним ще у грудні 2012 року, працівник ВРЕР ДАІ повідомив про неможливість розгляду даної заяви без проведення додаткової оплати.
25 квітня 2013 року позивач звернувся з письмовою заявою про надання письмової відповіді стосовно мотивів відмови в реєстрації автомобіля, однак такої надано не було.
Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач для реєстрації транспортного засобу марки «VOLKSWAGEN TRANSPORTER» (номер кузова WV1ZZZ7HZ4H017089) 27.12.2012 року надав відповідачу всі необхідні документи та правомірно сплатив обов'язковий платіж за реєстрацію транспортного засобу, а отже підстав для відмови у реєстрації вказаного транспортного засобу не було.
З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,
апеляційну скаргу управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області в особі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговування м. Львова та Пустомитівського району Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2013 року у справі № 813/6207/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Т.В.Онишкевич
Судді Р.В.Кухтей
Л.П.Іщук
Ухвала у повному обсязі складена 30 жовтня 2014 року.