30 жовтня 2014 року Справа № 108318/12
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Большакової О.О.,
шинкар Т.І.
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2011 року про залишення без розгляду у справі №2а-9235/11/0308 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про зобов'язання вчинити дії, -
12.09.2011р. ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради в якому просив зобов'язати відповідача провести на свою користь нарахування та виплату недоплаченої суми одноразової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІІ-ої групи відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" починаючи з 01.01.2005 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивачу, щорічно до 5-го травня, повинна виплачуватись разова грошова допомога в розмірі семи мінімальних пенсій за віком, як інваліду війни ІІІ-ої групи, але всупереч вимогам вищевказаного Закону та ч. 3 ст. 22 Конституції України таку допомогу позивачу виплачено не в повному обсязі з урахуванням проведених раніше виплат.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2011 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Луцької міської ради про зобов'язання вчинити дії - залишено без розгляду, відповідно до ст. 99, 100 КАС України.
Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржив позивач, який вважає, що оскаржувана ухвала є не обгрунтованою, незаконною та такою, що винесена з грубим порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позовної заяви без розгляду.
Доводи апеляційної скарги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції самостійно встановив період по нарахуванню та виплаті щорічної допомоги до 5 травня разової грошової допомоги.
Просить оскаржувану ухвалу скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і постановити нову ухвалу про поновлення пропущеного строку.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга подана на ухвалу суду першої інстанції до задоволення не підлягає, з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач є інвалідом війни ІІІ-ої групи, який, відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5-го травня наділений правом на одержання грошової допомоги у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, обов'язок щодо виплати якої, за правилами ст. 17-1 цього ж Закону, покладено на органи праці та соціального захисту населення.
Встановлено, що позивач перебуває на обліку у вищезгаданому лепартаменті.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, передбачений ч.2 ст. 99 КАС України та не наведено поважних причин його пропуску.
Відповідно до ст. 100 КАС України - адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що судом першої інстанції правильно враховано ту обставину, що позивач пропустив строк звернення до суду, оскільки звернувся з позовом лише 12.09.2011 року.
Колегія суддів зазначає, що оскільки стосовно не нарахованих пенсій ніякими нормативно-правовими актами, крім КАС України, не визначено строк звернення до суду, то під час вирішення спорів, які виникають із вказаних правовідносин слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду.
Позивачем не надано доказів того, що ним був пропущений строк для звернення до суду з поважних причин.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги дату звернення позивача до суду із даним адміністративним позовом, відсутність поважних причин для поновлення строку, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно залишив без розгляду позов в частині позовних вимог позивача про зобов'язання нарахувати та виплатити грошову допомогу за період з 2005 року по 11.03.2011 року включно.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків ухвали суду, а тому підстав для скасування ухвали колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, ст. 205, ст. 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 12 вересня 2011 року про залишення без розгляду у справі №2а-9235/11/0308 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.Я. Макарик
Судді О.О. Большакова
Т.І. Шинкар