31 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 520/4668/14-а
Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Прохоров П.А.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
доповідача, судді Димерлія О.О.
суддів: Єщенка О.В., Романішина В.Л.
за участі секретаря - Цуцкірідзе М.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Христюка Максима Васильовича про визнання протиправними дій щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про визнання протиправними дій Державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Христюка Максима Васильовича щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення №101243 від 05 квітня 2014 року за ч. 5 ст. 85 КУпАП.
За наслідками розгляду адміністративного позову Київський районний суд м. Одеси 26 травня 2014 року ухвалено постанову про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Приймаючи означене рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач мав повноваження на складання такого протоколу відповідно до наказу Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря від 02 квітня 2014 року № 144.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою та посилаючись на порушення Київським районним судом м. Одеси норм матеріального і процесуального права, невідповідності висновків суду встановленим судом обставинам у справі, просить про скасування постанови Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2014 року та прийняття нової постанови про задоволення його позову.
Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач вийшов за межі своєї компетенції, не надав копію направлення на проведення перевірки і відмовився зареєструватися в журналі перевірок підприємства, що є порушенням законодавства.
Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та зважаючи на з'ясовані обставини, дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції встановив, що 05 квітня 2014 року державним інспектором державної екологічної інспекції північно-західного регіону Чорного моря складено акт перевірки та протокол № 101243 про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 85 КУпАП
Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 04.11.2011 № 429) Держекоінспекція у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України, дорученнями Міністра екології та природних ресурсів, його першого заступника та заступника керівника апарату, наказами Держекоінспекції України, дорученнями Голови Держекоінспекції України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням.
Згідно з окремим дорученням Голови Держекоінспекції України від 15 березня 2014 року №3 головним державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, Чорного моря, Азовського моря доручено розробити та погодити з органами МВС України плани заходів з охорони водних живих ресурсів
На виконання зазначеного доручення Державною екологічною інспекцією північно-західного регіону Чорного моря прийнято наказ від 02 квітня 2014 року №144 про проведення спільних природоохоронних рейдів щодо посилення державного нагляду (контролю) за станом охорони, використання та відтворення рибних та інших водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України у весняно-літній нерестовий період 2014 року в період з 03.04.2014 року по 19.04.2014 року за участю, зокрема, Христюка М.В.
У зв'язку з викладеним суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності повноважень державного інспектора Христюка М.В. на складання протоколу відносно позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю); відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків; накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.
Ч. 2 ст. ст.8 зазначеного Закону України передбачено, що органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом.
На підставі п.п. 1.3. п. 1 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, який був затверджений наказом № 464 від 10.09.2008р. і зареєстрований в Мінюсті України 05.01.09 р. за № 18/16034 (у подальшому Порядок) цей порядок поширюється на державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища, Державної екологічної інспекції в областях, містах Києві та Севастополі, Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, Державної екологічної інспекції Азовського моря, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та суб'єктів господарювання (юридичних та фізичних осіб).
За змістом п. 4 Порядку за фактами виявлених під час перевірки порушень державний інспектор має право одержувати усні або письмові пояснення від керівника або уповноваженої ним особи, особи, відповідальної на об'єкті за стан дотримання вимог природоохоронного законодавства. Такі пояснення долучаються до матеріалів перевірки.
За наслідками проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду (контролю), державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства. Не допускається включення до акта перевірки інформації або висновків, які не підтверджені документально, пропозицій, а також інформації, наданої правоохоронними органами.
Враховуючи приписи ст. 251 КУпАП протокол є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка протоколу, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого протоколу.
З огляду на вищевказане, апеляційний суд вважає вірними висновки суду першої інстанції про те, що позивач, звертаючись до суду з вимогою про визнання дій відповідача з складання спірного протоколу протиправними обґрунтовує свої вимоги доказами, що стосуються вирішення адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 85 КУпАП по суті, яка підлягає розгляду в порядку іншого провадження.
В судове засідання суду апеляційної інстанції представником ОСОБА_1, на підтвердження тези про правомірність дій ДП «Експериментальний кефалевий риборозплідник» щодо спеціального використання водних біоресурсів у Шаболатському лимані та у з'єднувальному каналі №Бугаз-1», надано лист державного агентства рибного господарства України від 27 жовтня 2014 року №2-6-16/4438-14 «Про надання інформації». У наведеному листі виконуючий обов'язки Голови державного агентства рибного господарства України поєднує назви Шаболатського та Будакського лиманів, стверджує, що назви цієї водойми є синонімами.
Суд апеляційної інстанції визнає ці висновки посадової особи помилковими, оскільки вони спростовуються дослідженим в судовому засіданні картами місцевості розміщеному в атласі Чорноморського берега виданого Київським військово-карторгафічною фабрикою у 2006 році. Вказане підтверджується і «Географічною енциклопедією України» в трьох томах, виданої в 1993 році. Згідно до наведених видань Шаболатський, Будакський та Дістровський лимани мають свої кордони та відокремлені один від одного природними або штучними дамбами, тобто є різними водоймами.
Викладені в листі державного агентства рибного господарства України від 27 жовтня 2014 року №2-6-16/4438-14 «Про надання інформації» судження не можуть бути покладені в основу судового рішення ще й тому, що в означеному документі йдеться про квоти вилову водних біоресурсів у каналах «Бугаз-1», «Бугаз-2», Шаболатському та Будакському лиманах. Предметом же цього судового розгляду - є право позивача на вилов водних ресурсів у водних каналах «Бугаз-1» та «Бугаз-2» при наявності дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у Шаболатському лимані (а.с. 10).
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. ст. 195,196, 198, 200, 206, 254 КАС України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Київського районного суду м. Одеси від 26 травня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Суддя-доповідач: Димерлій О.О.
Суддя: Єщенко О.В.
Суддя: Романішин В.Л.