21 жовтня 2014 року Справа № 75377/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Гулида Р.М.,
суддів Кузьмича С.М., Улицького В.З.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.06.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради про зобов'язання нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу учаснику війни,-
В червні 2011 року позивач звернувся з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради в якому просив зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 рік у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.06.2011 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову якою позов задоволити.
Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Сторони не заявляли клопотання про розгляд справи за його участю, тому колегія суддів вважає за можливе розглядати страву в порядку письмового провадження згідно ст.197 КАС України, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є ветераном війни - учасником бойових дій, що підтверджено копією посвідчення наявного в матеріалах справи /а.с.7/ та що позивачу було виплачено щорічну разову допомогу до 5-го травня в розмірі встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 04 квітня 2011 року №341.
Згідно ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком.
Оскільки у 2011 році дія ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не зупинялась, то колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності заявлених позовних вимог щодо проведення перерахунку і виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Таким чином, виплата разової щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій до 5 травня за 2011 рік повинна проводитись згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з урахуванням статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, вважає за потрібне також зазначити, що відповідно до ч.1 ст.28 наведеного Закону мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення ч.3 ст.28 вищевказаного Закону «Мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом» не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком до обрахування доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до переконання про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповноту з'ясування ним обставин, які мають значення для справи та невідповідність його висновків дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення спору по суті. Відтак, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Зважаючи на викладене та керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст. 198, п.1,3,4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 26.06.2011 року у справі №2а-6114/11 скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати дії управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради щодо ненарахування і невиплати на користь ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2011 рік неправомірними.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня згідно ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за 2011 рік із врахуванням виплачених сум.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Р.М. Гулид
суддя С.М. Кузьмич
суддя В.З. Улицький