22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 495/9717/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Заверюха В.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю прокурора Федосєєва С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області за участю Білгород-Дністровської міжрайонної прокуратури про визнання протиправними дій, зобов'язання провести доплату до пенсії та стягнення моральної шкоди -
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білгороді-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області (далі Управління ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області) про визнання протиправними дій, визнання незаконною відмови у перерахунку пенсії за віком на пенсію по інвалідності за період з 01 січня по 18 березня 2013 року, зобов'язання провести доплату до пенсії по інвалідності за період з 01 січня по 18 березня 2013 року в розмірі 1360 грн., а також стягнення моральної шкоди в розмірі 2000 грн. та витрат на послуги адвоката в розмірі 100 грн..
В обґрунтування позову зазначалось, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області та отримує пенсію. На підставі заяви від 18 березня 2013 року позивача було переведено з пенсії за вислугу років на пенсію по інвалідності. Проте, в перерахунку пенсії по інвалідності за період з 01 січня по 18 березня 2013 року позивачу було незаконно відмовлено. На думку ОСОБА_1, недоплачена сума до пенсії по інвалідності у розмірі 1360 грн. разом із компенсацією моральної шкоди в розмірі 2000 грн. та витратами на послуги адвоката в розмірі 100 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Постановою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, заступник Б.-Дністровського міжрайонного прокурора в апеляційній скарзі зазначає, що при вирішенні справи судом першої інстанції порушено норми матеріального права, зокрема п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, на думку апелянта, в порушення зазначеної вище статті, відповідачем не було належним чином повідомлено ОСОБА_1 про встановлення нового розміру пенсії для даної категорії осіб, можливості набуття на неї права, із роз'ясненням порядку її набуття, розміру, порядку виплати та умов переходу на таку пенсію, що призвело до порушення права позивача на пенсійне забезпечення. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постановленого по справі судового рішення з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник відповідача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю - доповідача, виступ прокурора в підтримку апеляційної скарги, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області.
До 18 березня 2013 року позивач отримував пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі заяви від 18 березня 2013 року позивача переведено на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що Управління ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області при переведенні позивача з одного виду пенсії на інший діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Як вбачається з матеріалів справи та наданих Управлінням ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області на вимогу суду апеляційної інстанції документів, що містяться в матеріалах пенсійної справи позивача, ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та деяких інших осіб» 18 березня 2013 року (а. с. 103). При цьому Управлінням ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області розпорядженням від 18 березня 2013 року за № 135779 переведено позивача з пенсії за віком на пенсію по інвалідності саме з дня подання відповідної заяви ОСОБА_1, тобто з 18 березня 2013 року (а. с. 102, зворот).
На вимогу апеляційного суду позивачем не надано доказів, що підтверджують подання ОСОБА_1 до 18 березня 2013 року заяви відповідачу про переведення його з пенсії за віком на пенсію по інвалідності. Відсутня така заява і в матеріалах дослідженої судом апеляційної інстанції пенсійної справи.
Крім того, позивачем не надано доказів щодо прийняття відповідачем рішення про відмову у переведенні ОСОБА_1 з пенсії за віком на пенсію по інвалідності за період з 01 січня по 18 березня 2013 року.
За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що дії Управління ПФУ в м. Б.-Дністровському та Б.-Дністровському районі Одеської області, пов'язанні з переведенням позивача з одного виду пенсії на інший, повністю відповідають наведеним вище положенням ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що виключає можливість задоволення заявлених по справі позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача, визнання незаконною відмови у перерахунку пенсії за віком на пенсію по інвалідності з 01 січня по 18 березня 2013 року та зобов'язання провести доплату до пенсії по інвалідності за період з 01 січня по 18 березня 2013 року в розмірі 1360 грн..
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ст. 1173 названого Кодексу шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Частиною 1 ст. 1167 Кодексу визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Юридичною підставою цивільно-правової відповідальності є закон, а фактичною - вчинення цивільного правопорушення, тобто цивільно-правова відповідальність настає за наявності сукупності умов, які утворюють склад цивільного правопорушення. Так, підставами цивільно-правової відповідальності є: протиправність поведінки (дії чи бездіяльності); наявність майнової та (або) моральної шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою і заподіяною шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду. При цьому, протиправною поведінкою визнається така поведінка, яка порушує приписи правової норми, незалежно від того, знав чи не знав правопорушник про неправомірність своєї поведінки.
Таким чином, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій та бездіяльності відповідача, відсутні підстави і для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на його користь з відповідача у відшкодування моральної шкоди 2000 грн..
Із врахування викладеного, висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 є правильним.
Посилання апелянта на положення п. 11 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не впливають на правильність оскарженого судового рішення, оскільки, як зазначено вище, позивач не звертався до відповідача з приводу переведення з одного виду пенсії на інший за період з 01 січня по 18 березня 2013 року.
Враховуючи, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову місцевого суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора залишити без задоволення, а постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 27 жовтня 2014 року.
Головуючий:
Судді: