22 жовтня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/4043/14
Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого Золотнікова О.С.,
суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,
при секретарі Мадюді В.В.,
за участю представників позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_2, представника відповідачів Кулеби О.М., представника третьої особи ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій та Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Бочковського Сергія Станіславовича (третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_7) про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та зобов'язання продовжити дію контракту, -
У липні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі ДСНС України) та Голови Державної служби України з надзвичайних ситуацій Бочковського С.С.. З урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив визнати незаконними та скасувати накази ДСНС України від 11 червня 2014 року № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», від 18 липня 2014 року № 350 (по особовому складу цивільного захисту) «Про зарахування у розпорядження ОСОБА_5» та № 351 «Про призначення ОСОБА_7», поновити ОСОБА_5 на посаді начальника ГУ ДСНС України в Одеській області, зобов'язати ДСНС України продовжити дію контракту про проходження служби цивільного захисту з позивачем на новий термін (т. 1 а. с. 2-8, 73-78).
В обґрунтування позову зазначалось, що наказом ДСНС України від 05 березня 2013 року № 88 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника Головного управління ДСНС України в Одеській області. Відповідно до наказу «Про призначення службового розслідування» від 11 травня 2014 за № 256 комісія ДСНС України здійснила перевірку дій посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області та державних пожежно-рятувальних підрозділів під час подій 02 травня 2014 року та гасіння пожежі в будівлі «Профсервіс федерації профспілок Одеської області», що знаходиться за адресою м. Одеса, площа Куликове поле, 1. За результатами перевірки складено акт службового розслідування від 03 червня 2014 року, яким встановлено, що дії органів управління та особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України в Одеській області під час гасіння пожежі у будівлі профспілок 02 травня 2014 року в цілому відповідали вимогам Статуту дій з урахуванням ситуації, що склалась на той час, проте, з боку керівництва силами та засобами, у т.ч. керівника гасіння пожежі ОСОБА_5, були допущені порушення окремих вимог Статуту дій щодо керівництва на пожежі підпорядкованими підрозділами та організації роботи штабу на пожежі. 11 червня 2014 року відповідачем було видано наказ за № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани. Наказом ДСНС України від 18 липня 2014 року за № 350 (по особовому складу цивільного захисту) «Про зарахування у розпорядження ОСОБА_5» позивача було звільнено з посади начальника ГУ ДСНС України в Одеській області та зараховано у розпорядження Голови ДСНС України у зв'язку із закінченням строку дії контракту. На думку позивача, оскаржені накази є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки акт службового розслідування було складено з порушенням положень Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни, затвердженого наказом МНС України від 14 грудня 2009 року № 838, а звільнення позивача здійснено з порушенням норм Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, а також статей 36, 40 та 49-2 Кодексу законів про працю України.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року клопотання позивача про відкликання позовної заяви в частині визнання незаконним та скасування наказу відповідача від 18 липня 2014 року № 351 «Про призначення ОСОБА_7» задоволено, а позовні вимоги у вказаній частині залишено без розгляду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано накази ДСНС України від 11 червня 2014 року № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» та від 18 липня 2014 року № 350 «Про зарахування у розпорядження ОСОБА_5». Поновлено ОСОБА_5 на посаді начальника ГУ ДСНС України в Одеській області. В іншій частині відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, представник ДСНС України в апеляційній скарзі зазначає, що судом при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги, що відповідно до вимог п. 83 Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту проведення службового розслідування не є обов'язковою умовою для прийняття Головою ДСНС України рішення про накладення на особу дисциплінарного стягнення. Крім того, проведення бесіди з позивачем відповідно до приписів п. 7.1 Порядку проведення службового розслідування мало бути здійснено лише у випадку, коли б зазначене розслідування було призначене безпосередньо стосовно ОСОБА_5 із зазначенням в наказі його прізвища. Серед іншого, судом не враховано норми Кодексу цивільного захисту України та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593, оскільки позивач при проходженні служби цивільного захисту на контрактній основі ніколи не перебував у трудових відносинах з ДСНС України, а тому на нього не можуть поширюватись норми Кодексу законів про працю України. Також, апелянт зазначає, що провадження у справі відкрито 10 липня 2014 року, тоді як оскаржений наказ за № 350 виданий 18 липня 2014 року, що свідчить про відсутність порушених прав і свобод позивача на момент звернення до суду з позовом. Крім того, наказ про звільнення не має жодного причинного зв'язку з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, а тому, оскільки за предметом це є різні спори, їх вирішення не може розглядатись в межах однієї справи. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити оскаржене судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, виступи представника відповідачів та представника третьої особи в підтримку апеляційної скарги, а також представників позивача про залишення постанови суду першої інстанції без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність її задоволення.
Судом встановлено, що наказом ДСНС України від 05 березня 2013 року № 88 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника ГУ ДСНС України в Одеській області.
Відповідно до наказу ДСНС України від 11 травня 2014 року № 256 «Про призначення службового розслідування» комісією ДСНС України здійснено перевірку дій посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області та державних пожежно-рятувальних підрозділів під час подій 02 травня 2014 року та гасіння пожежі в будівлі «Профсервіс федерації профспілок Одеської області», що знаходиться за адресою м. Одеса, площа Куликове поле, 1.
За результатами перевірки складено акт службового розслідування від 03 червня 2014 року, яким встановлено, що дії підрозділів щодо рятування людей та гасіння пожежі здійснювались в умовах перешкоджання руху пожежно-рятувальної техніки, втручання в роботу особового складу та погроз життю та здоров'ю рятувальників, що вимагало прийняття нестандартних рішень та дій, які не могли бути у повній мірі передбачені відомчими нормативними документами. Дії органів управління та особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України в Одеській області під час гасіння пожежі у будівлі профспілок 02 травня 2014 року в цілому відповідали вимогам Статуту дій з урахуванням ситуації, що склалась на той час. Але, з боку керівництва силами та засобами, у т. ч. керівника гасіння пожежі ОСОБА_5, були допущені порушення окремих вимог Статуту дій щодо керівництва на пожежі підпорядкованими підрозділами та організації роботи штабу на пожежі.
За результатами службового розслідування наказом ДСНС України від 11 червня 2014 року № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, зокрема Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом МНС України від 13 березня 2012 року № 575, на начальника ГУ ДСНС України в Одеській області майора служби цивільного захисту ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Наказом ДСНС України від 18 липня 2014 року № 350 (по особовому складу цивільного захисту) «Про зарахування у розпорядження ОСОБА_5» позивача звільнено з посади начальника ГУ ДСНС України в Одеській області та зараховано у розпорядження Голови ДСНС України у зв'язку із закінченням строку дії контракту.
Постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 про зобов'язання ДСНС України продовжити дію контракту про проходження служби цивільного захисту з позивачем на новий термін в апеляційному порядку не оскаржено.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 в частині скасування оскаржених наказів ДСНС України та поновлення позивача на посаді начальника ГУ ДСНС України в Одеській області, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено норми законодавства, що регулюють порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, накладення на них дисциплінарних стягнень та звільнення зі служби.
Зокрема, за висновками окружного адміністративного суду, дисциплінарне стягнення у вигляді догани накладено на позивача за результатами поверхнево проведеного службового розслідування, з порушенням норм Дисциплінарного статуту служби цивільного захисту, Порядку проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачами при звільненні позивача з посади начальника ГУ ДСНС України в Одеській області та зарахуванні у розпорядження Голови ДСНС України у зв'язку із закінченням строку дії контракту п. 79 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та необхідність застосування до спірних правовідносин ст. 39-1 Кодексу законів про працю України.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Так, відповідно до частин 1 - 3 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
На рядовий і начальницький склад служби цивільного захисту поширюється дія Дисциплінарного статуту, затвердженого законом.
Сутність службової дисципліни, права та обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту, в тому числі слухачів і курсантів навчальних закладів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), щодо її додержання, види заохочення та дисциплінарних стягнень і порядок їх застосування визначені Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту, затвердженим Законом України «Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту» від 05 березня 2009 року № 1068-VI (далі - Дисциплінарний статут).
Згідно п. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - бездоганне та неухильне виконання особами рядового і начальницького складу службових обов'язків, установлених Кодексом цивільного захисту України, цим Статутом, іншими нормативно-правовими актами та контрактом про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - контракт).
Відповідно до п. 3 названого Статуту службова дисципліна в органах і підрозділах цивільного захисту зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу під час проходження служби: виконувати вимоги Присяги, контракту, накази начальників, додержуватися цього Статуту та інших нормативно-правових актів; захищати життя, здоров'я, права та власність громадян, територію, інтереси суспільства і держави у разі виникнення надзвичайних ситуацій; бути чесним, сумлінним і дисциплінованим; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані із службою, не шкодувати сил під час виконання поставлених завдань; постійно вдосконалювати професійну майстерність, підвищувати свій професійний рівень; додержуватися норм професійної та службової етики, не вчиняти дій, що можуть призвести до неналежного виконання службових обов'язків, бути вільним від впливу політичних партій і громадських організацій; поважати людську гідність і бути готовим у будь-який час надати допомогу людям; сприяти зміцненню службової дисципліни, виявляти повагу до начальників та старших за званням, бути ввічливим, додержуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; зберігати державну і службову таємницю; берегти та підтримувати в належному стані передані їй у користування майно і техніку.
Пунктом 6 Дисциплінарного статуту визначено, що порушення службової дисципліни є дисциплінарним правопорушенням.
На підставі п. 8 названого Статуту порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння або бездіяльність особи рядового чи начальницького складу, спрямоване на недодержання вимог Присяги, зокрема на невиконання або неналежне виконання службових обов'язків, перевищення прав, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту, чи вчинення інших дій, що ганьблять або дискредитують особу як представника служби цивільного захисту.
Згідно п. 68 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) звільнення зі служби у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту чи через службову невідповідність.
Відповідно до п. 75 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу, які порушили службову дисципліну, можуть бути накладені лише визначені цим Статутом дисциплінарні стягнення, що відповідають ступеню вини особи.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення. У разі порушення службової дисципліни кількома особами дисциплінарне стягнення накладається на кожного окремо (п. 78 Дисциплінарного статуту).
На підставі п. 81 названого Статуту накладенню дисциплінарного стягнення передує отримання від порушника дисципліни письмового пояснення. У разі відмови порушника дати письмове пояснення безпосередній начальник такої особи складає про це акт.
Пунктом 83 Дисциплінарного статуту визначено, що прийняттю начальником рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення за суттєвий грубий дисциплінарний проступок може передувати службове розслідування, яке призначається виданим наказом начальника з метою з'ясування всіх обставин, а також уточнення причин і умов, що призвели до вчинення дисциплінарного правопорушення, встановлення ступеня тяжкості правопорушення та розміру заподіяної шкоди.
Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань цивільного захисту (п. 85 Дисциплінарного статуту).
Підстави призначення, процедуру проведення службового розслідування стосовно осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, права й обов'язки посадових осіб при проведенні службового розслідування, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначаються Порядком проведення службового розслідування стосовно порушення особами рядового і начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту службової дисципліни, затвердженим наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 14 грудня 2009 року № 838, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 березня 2010 року за № 203/17498 (далі - Порядок № 838).
Відповідно до п. 5.1 названого Порядку метою проведення службового розслідування є встановлення: обставин (часу, місця) і наслідків правопорушення, за фактом якого призначено службове розслідування; осіб, винних у вчиненні правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення; наявності причинного зв'язку між неправомірним діянням (бездіяльністю) особи (осіб), з приводу якої (яких) було призначено службове розслідування, та його наслідками; причин правопорушення та умов, що йому сприяли; вимог чинного законодавства, які було порушено; ступеня провини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи рядового чи начальницького складу, її ставлення до скоєного.
Згідно п. 6.1 Порядку № 838 за результатами службового розслідування складається акт, у якому зазначаються: посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін проходження служби та строк перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави призначення службового розслідування; заходи, здійснені в процесі службового розслідування, й одержані при цьому результати, які підтверджують чи спростовують факт правопорушення, за яким призначено службове розслідування; обставини, причини, умови та наслідки вчиненого особою рядового чи начальницького складу правопорушення, рівень заподіяної шкоди та негативного впливу на виконання покладених завдань; вимоги чинного законодавства, які було порушено; відомості про попередню поведінку особи рядового чи начальницького складу та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації; заперечення, заяви та клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; висновок щодо наявності чи відсутності в діянні особи рядового чи начальницького складу дисциплінарного правопорушення (за наявності - у чому воно полягало) з обов'язковим посиланням на отримані матеріали (документи) службового розслідування; пропозиції щодо притягнення особи рядового чи начальницького складу, яка вчинила правопорушення, до відповідальності без зазначення конкретного виду дисциплінарного стягнення або зняття з неї безпідставних звинувачень чи підозр; вжиті або запропоновані заходи для усунення негативних наслідків скоєного правопорушення та умов, що до нього призвели.
На підставі п. 6.3 названого Порядку перед поданням акта про результати службового розслідування разом з матеріалами службового розслідування на розгляд та затвердження особа (голова комісії), яка проводила службове розслідування, ознайомлює особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося, під підпис.
Пунктом 7.1 Порядку № 838 передбачено, що начальник, який призначив службове розслідування, у строк, що залишився до закінчення розслідування, розглядає акт про результати службового розслідування та матеріали службового розслідування і проводить бесіду з особою рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилося. Проведення бесіди може бути доручено начальником своєму заступнику. За результатами бесіди у довільній формі складається аркуш бесіди, в якому зазначаються дата проведення бесіди, заперечення, заява, клопотання особи рядового чи начальницького складу, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується посадовою особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та особою рядового чи начальницького складу, з якою проводилася бесіда. Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.
Відповідно до пунктів 7.2, 7.3 та 7.4 названого Порядку начальник, який призначив службове розслідування, розглядає висновок і матеріали службового розслідування та затверджує акт про результати службового розслідування.
За результатами службового розслідування начальник, який призначив службове розслідування, визначає вид дисциплінарного стягнення щодо порушника та доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто начальником, який призначив службове розслідування, на акті про результати службового розслідування.
Накладення дисциплінарного стягнення на особу рядового чи начальницького складу, стосовно якої проводилося службове розслідування, здійснюється у порядку, встановленому Дисциплінарним статутом служби цивільного захисту.
Як встановлено матеріалами справи, відповідно до наказу ДСНС України від 11 травня 2014 року № 256 «Про призначення службового розслідування» (т. 1 а. с. 17) комісією ДСНС України здійснено перевірку дій посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області та державних пожежно-рятувальних підрозділів під час подій 02 травня 2014 року та гасіння пожежі в будівлі «Профсервіс федерації профспілок Одеської області», що знаходиться за адресою м. Одеса, площа Куликове поле, 1.
За результатами перевірки складено акт службового розслідування від 03 червня 2014 року, яким, серед іншого, встановлено, що дії органів управління та особового складу пожежно-рятувальних підрозділів ГУ ДСНС України в Одеській області під час гасіння пожежі у будівлі профспілок 02 травня 2014 року в цілому відповідали вимогам Статуту дій з урахуванням ситуації, що склалась на той час. Але, з боку керівництва силами та засобами, у т. ч. керівника гасіння пожежі ОСОБА_5, були допущені порушення окремих вимог Статуту дій щодо керівництва на пожежі підпорядкованими підрозділами та організації роботи штабу на пожежі (т. 1 а. с. 131-140).
Висновки, викладені в акті службового розслідування, узгоджуються з письмовими поясненнями начальника чергової частини ОКЦ ГУ ДСНС України в Одеській області Швиденка Ю.М. (т. 1 а. с. 143-144), помічника начальника чергової зміни ОСОБА_10 (т. 1 а. с. 148-149), заступника начальника ГУ ДСНС України в Одеській області з реагування на надзвичайні ситуації ОСОБА_11 (т. 1 а. с. 150), старшого помічника начальника чергової зміни ОКЦ ОСОБА_8 (т. 1 а. с. 151-152), диспетчера чергової зміни ОКЦ ОСОБА_12 (т. 1 а. с. 153-154), стенограмою ведення службових розмов стосовно пожежі в будинку профспілки 02 травня 2014 року (т. 1 а. с. 166-169) та з іншими матеріалами службового розслідування.
При цьому під час проведення службового розслідування позивач відмовився надати письмові пояснення щодо офіційної відсутності відповідального від керівництва Головного управління 02 травня 2014 року та його дій щодо керівництва підрозділами під час подій в м. Одесі 02 травня 2014 року (т. 1 а. с. 141).
Висновок службового розслідування розглянуто та затверджено Головою ДСНС України Бочковським С.С. 03 червня 2014 року. При цьому названою посадовою особою на акті про результати службового розслідування визначено вид дисциплінарного стягнення позивачу (догана) та доручено підготувати проект відповідного наказу (т. 1 а. с. 131).
Наказом ДСНС України від 11 червня 2014 року № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за порушення вимог законодавства з питань діяльності органів і підрозділів цивільного захисту, зокрема Статуту дій у надзвичайних ситуаціях органів управління та підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, затвердженого наказом МНС України від 13 березня 2012 року № 575, на начальника ГУ ДСНС України в Одеській області майора служби цивільного захисту ОСОБА_5 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Аналізуючи оскаржений наказ ДСНС України від 11 червня 2014 року № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» із врахуванням положень ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказаний наказ виданий на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, пропорційно, своєчасно та з дотриманням інших вимог, передбачених зазначеною нормою процесуального закону, що виключає можливість задоволення вимог позивача про визнання його незаконним та скасування.
При цьому, як правильно зазначено апелянтом, відповідачем не порушено п. 7.1 Порядку № 838, яким передбачений обов'язок начальника, який призначив службове розслідування, провести бесіду з особою рядового чи начальницького складу, стосовно якої воно проводилось, оскільки наказом ДСНС України від 11 травня 2014 року № 256 було призначено службове розслідування не стосовно позивача, а з метою об'єктивного, повного і всебічного з'ясування причин та обставин фактів можливих неправомірних дій посадових осіб ГУ ДСНС України в Одеській області під час ліквідації пожежі 02 травня 2014 року.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що з врахуванням встановлених службовим розслідуванням обставин, а також відмови позивача надати письмові пояснення під час службового розслідування, факт не проведення бесіди з ним після закінчення службового розслідування у даному конкретному випадку не вплинув на правильність прийняття рішення Головою ДСНС України щодо притягнення ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності та обрання виду дисциплінарного стягнення.
Безпідставними є посилання суду першої інстанції на не встановлення постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2014 року у справі № 815/3074/14 в діях позивача порушень закону та протиправних дій за результатами службового розслідування, оскільки в названому судовому рішенні міститься висновок виключно щодо не встановлення актом службового розслідування в діях позивача порушень закону та протиправних дій, зазначених у доповідній записці від 08 травня 2014 року № 163/07 начальника управління внутрішнього аудиту та протидії корупції ДСНС України ОСОБА_13, які не стосуються притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності оскарженим наказом ДСНС України.
Із врахуванням викладеного, висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування наказу ДСНС України від 11 червня 2014 року № 267 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» не є обґрунтованим.
Крім того, не ґрунтується на матеріалах справи і висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування наказу ДСНС України від 18 липня 2014 року № 350 (по особовому складу цивільного захисту) «Про зарахування у розпорядження ОСОБА_5».
Як зазначено вище, порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).
На підставі наведеної норми Кодексу, апеляційний суд приходить до висновку щодо неможливості застосування норм Кодексу законів про працю України при вирішенні питань, пов'язаних із прийняттям, проходженням та звільненням зі служби осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 Кодексу цивільного захисту України щодо проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу (ч. 4 ст. 103 Кодексу цивільного захисту України).
Порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу та регулювання питань, пов'язаних з перебуванням громадян України у добровільному порядку в резерві служби цивільного захисту визначаються Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення № 593).
Відповідно до п. 3 названого Положення особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу) є громадяни, які у добровільному порядку прийняті на службу цивільного захисту за контрактом і яким присвоєно відповідно до цього Положення спеціальні звання.
Згідно п. 45 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Для проходження служби цивільного захисту можуть бути укладені, зокрема, такі контракти: про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового і начальницького складу служби цивільного захисту в порядку, встановленому цим Положенням (пп. 1 п. 46 Положення № 593).
На підставі пп. 1 п. 47 Положення контракт про проходження служби цивільного захисту укладається на строк від трьох до десяти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами середнього, старшого і вищого начальницького складу.
Контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 цього Положення (п. 48 Положення).
Пунктом 53 Положення № 593 визначено, що строк дії контракту обчислюється з дня набрання ним чинності. Про день набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в усіх примірниках контракту. Строк дії контракту обчислюється повними роками.
Відповідно до п. 55 Положення новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту.
Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.
Днем припинення строку дії контракту вважається день закінчення строку дії контракту (п. 56 Положення № 593).
Як встановлено матеріалами справи, 29 червня 2011 року між Міністерством надзвичайних ситуацій України в особі міністра надзвичайних ситуацій України ОСОБА_14 та позивачем було укладено контракт про проходження служби в органах і підрозділах цивільного захисту за № 46/11 строком на три роки. Контракт набрав чинності 01 липня 2011 року (т. 1 а. с. 113-114).
У зв'язку із закінченням строку дії контракту позивача було запрошено прибути 16 червня 2014 року до Інституту державного управління у сфері цивільного захисту для здачі заліків з теоретичної та фізичної підготовки перед засіданням Вищої атестаційної комісії ДСНС України, а 17 червня 2014 року - до апарату ДСНС України на засідання Вищої атестаційної комісії (т. 1 а. с. 241).
16 червня 2014 року при перевірці теоретичних знань позивач показав незадовільні результати, а від перевірки фізичної підготовленості відмовився з посиланням на загострення хвороби. 17 червня 2014 року позивач на засідання ВАК не прибув, надавши рапорт про хворобу, на підставі якого наказом ДСНС України від 17 червня 2014 року № 296 (по особовому складу) був звільнений від виконання службових обов'язків у зв'язку із хворобою (т. 1 а. с. 239-241, 243).
Апеляційним судом також встановлено, що після вибуття на лікування позивач вийшов на службу лише 10 вересня 2014 року (т. 2 а. с. 48-52).
Таким чином, станом на момент закінчення строку дії контракту № 46/11, між позивачем та ДСНС України не було укладено новий контракт, що виключало можливість подальшого проходження служби цивільного захисту ОСОБА_5 та необхідність звільнення його із служби цивільного захисту.
Проте, знаходження позивача з 17 червня 2014 року на лікуванні фактично унеможливило видання ДСНС України наказу про звільнення ОСОБА_5 із служби цивільного захисту на день закінчення строку дії контракту.
Виниклі правовідносини прямо не врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України та Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу.
Разом з тим, п. 79 Положення № 593 встановлені підстави можливості звільнення особи рядового і начальницького складу із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту. Передбачені названим пунктом Положення підстави пов'язані з необхідністю вирішення питання щодо подальшого проходження служби особою рядового і начальницького складу та неможливістю перебування цієї особи на посаді, на якій вона раніше проходила службу.
У зв'язку з неврегульованістю виниклих правовідносин, враховуючи як неможливість подальшого проходження служби цивільного захисту ОСОБА_5 та необхідність звільнення його із служби цивільного захисту у зв'язку із закінченням строку дії контракту, так і неможливість видання ДСНС України наказу про звільнення ОСОБА_5 із служби цивільного захисту на день закінчення строку дії контракту у зв'язку із знаходженням позивача на лікуванні, апеляційний суд на підставі ч. 7 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України приходить до висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин загальних положень п. 79 Положення № 593 щодо можливості звільнення особи рядового і начальницького складу із займаної посади із зарахуванням у розпорядження керівника (начальника) відповідного органу чи підрозділу цивільного захисту для вирішення питання подальшої служби.
При цьому, із врахуванням закінчення строку дії контракту № 46/11, видання ДСНС України оскарженого наказу від 18 липня 2014 року № 350 (по особовому складу цивільного захисту) «Про зарахування у розпорядження ОСОБА_5» не порушило прав позивача на проходження служби, а забезпечило виплату йому грошового забезпечення та створило належні умови для продовження лікування, що виключає можливість задоволення позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання незаконним та скасування цього наказу, а також в частині поновлення позивача на посаді начальника ГУ ДСНС України в Одеській області.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, і, крім того, судом порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Державної служби України з надзвичайних ситуацій задовольнити.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою повністю відмовити ОСОБА_5 у задоволенні позовних вимог.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови складено 27 жовтня 2014 року.
Головуючий:
Судді: