Копія
Справа № 686/11154/13-ц
Провадження № 22-ц/792/245/14
24 вересня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого - судді Ярмолюка О.І.,
суддів: Власенка О.В., Юзюка О.М.,
при секретарі: Сацюк Г.О.
з участю: прокурора Параскевича О.Г.,
ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2,
представника Державної казначейської служби
України - Крепак Ю.Г.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22-ц/792/245/14 за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України, міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення вартості неодержаних часток (корпоративних прав), стягнення вартості часток у виділених та неодержаних дивідендах, стягнення суми втраченого заробітку та грошових доходів, стягнення сплачених коштів на надання правової допомоги та стягнення моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
В червні 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до прокуратури Хмельницької області, Державної казначейської служби України, міського відділу державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про стягнення вартості неодержаних часток (корпоративних прав), стягнення вартості часток у виділених та
Головуючий у першій інстанції - Приступа Д.І. Справа № 22-ц/792/245/14
Доповідач -Власенко О.В. Категорія № 30,33
неодержаних дивідендах, стягнення суми втраченого заробітку та грошових доходів, стягнення сплачених коштів на надання правової допомоги та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування заявлених вимог вказали, що 28.08.2002 року прокуратурою Хмельницької області була порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України по факту зловживання службовим становищем у ВАТ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів". 31 травня, 29 серпня 2003 року та 30 березня 2004 року ОСОБА_1 було пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 15, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. Генеральною Прокуратурою України кримінальна справа була передана для розслідування у прокуратуру Тернопільської області.
20 листопада 2003 року і 30 березня 2004 року ОСОБА_4 було пред'явлено обвинувачення за ст.ст. 191 ч. 5, 15, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 3 роки та конфіскацією майна, окрім житла.
За ст. 209 ч. 2 КК України, ОСОБА_1, через недоведення його участі у вчиненні злочину визнано невинним та виправдано.
Цим же вироком ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 366 ч. 2 КК України та остаточно призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 3 роки та конфіскацією майна, окрім житла.
За ст. 209 ч. 2 КК України, ОСОБА_4, через недоведення її участі у вчиненні злочину визнано невинною та виправдано.
Крім цього, вказаним вироком ОСОБА_1 був змінений запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту, який приведений до виконання в залі суду.
28 грудня 2010 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області клопотання ОСОБА_1 та його адвоката задоволено, змінено обраний ОСОБА_1 судом першої інстанції запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Таким чином, як зазначає ОСОБА_1, він з 03.11.2010 року по 28.12.2010 року, тобто протягом 56 діб, незаконно утримувався під вартою. Лише 26 вересня 2012 року ОСОБА_1 стало відомо про те, що 23.08.2012 року кримінальні справи № 29/2253 та № 29/2652 стосовно нього були закриті, у зв'язку з чим запобіжний захід - підписку про невиїзд скасовано.
24.10.2012 року слідчим прокуратури Хмельницької області на звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_4 було надіслано усі примірники (29) постанов про закриття кримінальної справи відносно останніх в частині пред'явлених обвинувачень у кримінальній справі № 29/2253 та про закриття кримінальної справи № 29/2652 стосовно ОСОБА_1
Постановами слідчого прокуратури Хмельницької області від 19.07.2012 року та 27.08.2012 року був знятий арешт на майно, яке належало позивачам по справі, в тому числі цінні папери.
В січні 2013 року позивачі звернулися із заявою до прокуратури Хмельницької області про порушення права власності на належні їм арештовані пакети акцій ВАТ "Хмельницький КХП ", притягнення до відповідальності винних осіб та поновлення їх прав. Однак, заявникам не було роз'яснено порядок поновлення їх прав.
З метою відновлення своїх прав, позивачі 11.01.2013 року звернулися із заявою до Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про відшкодування шкоди за належні їм пакети акцій ВАТ "Хмельницький КХП", однак, одержали відмову.
Надалі, 14.02.2013 року, одержавши частину арештованого майна, ОСОБА_1 звернувся із заявою до прокуратури Хмельницької області про повернення йому та його сім'ї акцій ВАТ "Хмельницький КХП", які були арештовані в 2002 році, у відповідь на яку отримав листа із роз'ясненням про необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.
Зважаючи на такі обставини, позивачі звернулися до суду та з урахуванням уточнених позовних вимог просили стягнути з Державної казначейської служби за рахунок коштів Державного бюджету: 1) вартість неодержаних часток (корпоративних прав) в ТзОВ "Хмельницький КХП" на користь ОСОБА_1 у розмірі 1459368 грн.17 коп.; ОСОБА_4 - 1181996 грн. 84 коп.; ОСОБА_5 - 1112086 грн. 92 коп.; ОСОБА_6 - 1162871 грн. 86 коп.; 2) вартість часток у виділених та неодержаних дивідендах ТзОВ "Хмельницький КХП" на користь ОСОБА_1 у розмірі 1281480 грн.; ОСОБА_4 - 1037918 грн. 56 коп.; ОСОБА_5 - 976473 грн. 60 коп.; ОСОБА_6 - 1021124 грн. 80 коп.; 3) стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_1 суму втраченого заробітку та грошових доходів, які становлять 601110 грн. 12 коп.; 4) моральну шкоду на користь ОСОБА_1 в розмірі 500000 грн.; ОСОБА_4 - 250000 грн.; ОСОБА_5 - 50000; ОСОБА_6 - 50000 грн. 5) Крім цього, ОСОБА_1 просив стягнути на свою користь кошти сплачені ним за надання юридичної допомоги в сумі 31400 грн.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто за рахунок державного бюджету на користь ОСОБА_1, завдану моральну шкоду в розмірі 127 317 грн. та на користь ОСОБА_4 - в розмірі 119 288 грн.
В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вважають, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати його і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 26 березня 2014 року у справі призначено судову економічну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.
У зв'язку із закінченням експертизи, ухвалою суду від 24 червня 2014 року провадження у справі відновлено та призначено її до розгляду.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 моральної шкоди підлягає зміні з таких підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
Приймаючи рішення про задоволення позову в частині стягнення на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що розмір мінімальної заробітної плати, станом на час розгляду справи - 5 грудня 2013 року становив 1147 грн.
Проте, такий висновок суду є помилковим, оскільки згідно зі ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік" з 1 грудня 2013 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1218 грн., а відповідно розрахунок суми моральної шкоди, яка підлягає стягненню на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є неправильним.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.
Відповідно до ст. 4 цього ж Закону, відшкодування моральної шкоди провадиться за рахунок коштів Державного бюджету в разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення стосунків з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.
Встановлено, що згідно з постановою начальника слідчого відділу прокуратури Хмельницької області від 28.11.2002 року накладено арешт на нерухоме і рухоме майно, в тому числі цінні папери, яке належить ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 де б воно не знаходилось.
Крім цього, згідно з листом № 06/1-828 від 28.11.2002 року (т.3, а.с.91), вказана постанова про накладення арешту була направлена директору Хмельницької філії "ПриватБанку" для організації виконання і ведення системи реєстру, який вона, філія, здійснює.
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 3 листопада 2010 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, та остаточно призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 3 роки та конфіскацією майна, окрім житла.
За ст. 209 ч. 2 КК України, ОСОБА_1, через недоведення його участі у вчиненні злочину визнано невинним та виправдано.
Цим же вироком ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч. 5, 15 ч. 2, 191 ч. 5, 209 ч. 2, 366 ч. 2 КК України та остаточно призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 1 місяць з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, строком на 3 роки та конфіскацією майна, окрім житла.
За ст. 209 ч. 2 КК України, ОСОБА_4, через недоведення її участі у вчиненні злочину визнано невинною та виправдано.
Крім цього, вказаним вироком ОСОБА_1 був змінений запобіжний захід з підписки про невиїзд на взяття під варту, який приведений до виконання в залі суду.
28 грудня 2010 року ухвалою апеляційного суду Хмельницької області клопотання ОСОБА_1 та його адвоката задоволено, змінено обраний ОСОБА_1 судом першої інстанції запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.
Встановлено також, що в період з 31.05. по 05.12.2003 року (98 діб) та в період з 03.11. по 28.12.2010 року (56 (діб) ОСОБА_1 утримувався під вартою.
Згідно з ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 14.04.2011 року вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03.11.2010 року було скасовано, а справу повернуто на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі зв стадії попереднього розгляду.
Згідно з постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11.07.2011 року, яка ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 27.09.2011 року залишена без змін, кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ОСОБА_4 та інших - направлено прокурору Хмельницької області для організації проведення додаткового розслідування.
17.07. та 23.08.2012 року слідчим в особливо важливих справах прокуратури Хмельницької області прийнято рішення про закриття кримінальних справ відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_4 за відсутністю у їх діях складу злочину та за недоведеністю участі ОСОБА_1 у вчиненні злочину.
Згідно з постановами від 19.07., 27.08.2012 року (т.2, а.с.201-203) було знято арешт з майна позивачів.
Встановлено, що ОСОБА_1 перебував під слідством та судом з 28.11.2002 року по 23.08.2012 року, тобто 116 місяців, а тому розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 має становити не менше 141288 грн.
ОСОБА_4 перебувала під слідством та судом з 28.11.2002 року по 17.07.2012 року, тобто 115 місяців, а тому розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_4 має становити не менше 140070 грн.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню ОСОБА_1 та ОСОБА_4 підлягає зміні, і тому з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 150000 грн., на користь ОСОБА_4 необхідно стягнути моральну шкоду в розмірі 142000 грн.
В решті рішення суду першої інстанції потрібно залишити без змін виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Встановлено, що згідно з рішенням Хмельницького міського суду від 04.06.2003 року стягнуто з ОСОБА_6 на користь відкритого акціонерного товариства "Хмельницький комбінат хлібопродуктів" шкоду в розмірі 20452 грн. 50 коп. Рішення набрало чинності 20.10.2003 року.
Згідно з постановою від 19.03.2004 року (т.3, а.с.100), на вимогу начальника ВПР Хмельницької філії "ПриватБанку" (т.3.а.с.99), було скасовано накладений постановою від 28.11.2002 року арешт на акції, належні ОСОБА_6, чим спростовуються доводи позивачів про те, що 19.03.2004 року начальником слідчого відділу прокуратури Хмельницької області було надано дозвіл старшому державному виконавцю відділу ДВС Хмельницького міського управління юстиції провести незаконну реалізацію належних ОСОБА_6 акцій ВАТ "КХП".
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення на користь ОСОБА_6 моральної шкоди, оскільки правові підстави для зупинення виконавчого провадження були відсутні, і належні ОСОБА_6 акції ВАТ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів" були правомірно реалізовані відділом ДВС Хмельницького міського управління юстиції в рахунок погашення боргу ОСОБА_6 перед підприємством, тобто відносно ОСОБА_6 не було вчинено незаконних дій, а відповідно йому не була завдана моральна шкода .
Встановлено, що згідно з рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29.07.2004 року (т.2,а.с.132135), яке є чинним, відмовлено в задоволенні позову про поновлення на роботі та скасування наказів Фонду державного майна України № 786 від 30.04.2002 року, № 884 від 22.05.2002 року, стягнення заборгованості по зарплаті, виплат за вимушений прогул та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статі 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.
У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.
Встановлено, що рішення про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_1 приймав працівник прокуратури, ОСОБА_1 з питань визначення сум втраченого заробітку та витрат на правову допомогу у вказаний орган не звертався, тобто не дотримався передбаченого Законом порядку, в матеріалах справи відсутнє таке звернення, а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано відмовив ОСОБА_1 в задоволенні позову в цій частині.
Встановлено, що позивачі вказують на те, що незаконною постановою від 28.11.2002 року про накладення арешту, в тому числі на належні їм цінні папери, які були згодом втрачені, їм було завдано майнової шкоду, яку вони просять відшкодувати за рахунок Державного бюджету, оскільки підприємство ТОВ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів", згідно з витягом з протоколу № 2 зборів ТОВ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів" від 17.02.2012 року засновниками товариства ліквідовано.
В апеляційній скарзі вказали також, що попереднім слідством прокуратури не було проведено вилучення вказаних цінних паперів з негайною передачею їх на зберігання до установ Національного банку.
Разом з тим, згідно з листом № 06/1-828 від 28.11.2002 року (т.3, а.с.91), вказана постанова про накладення арешту була направлена директору Хмельницької філії "ПриватБанку" для організації виконання і ведення системи реєстру, який вона, філія, здійснює.
Також, вимогою начальника відокремленого підрозділу реєстратора у Хмельницькій філії № 59/515 від 03.03.2004 року (т.3,а.с.99) встановлено, що виконання постанови про накладення арешту від 28.11.2002 року здійснювалося відповідним підрозділом "Приватбанку" і доводи апеляції про те, що вказана постанова, в порушення встановленого порядку, не контролювалась банківськими установами, є безпідставними.
Крім цього, відповідно до ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 18.08.2005 року (т.3.а.с.96-98) встановлено, що звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними установчих зборів, в задоволенні якого йому було відмовлено, ОСОБА_1 давав згоду товариству про викуп його акцій, що згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягає.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури суду.
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно з п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року, із змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що позивачами не було надано суду жодного належного доказу того, що існує причинний зв'язок між винесеною у кримінальній справі постановою від 28.11.2002 року про накладення арешту на цінні папери та неодержанням позивачами часток (корпоративних прав) в ТОВ "Хмельницький комбінат хлібопродуктів" на суму 4916341 грн. 46 коп. та часток у виділених і неодержаних дивідендах товариства на суму 4317072 грн. 48 коп., а тому обгрунтовано відмовив позивачам у задоволенні їх позову в цій частині.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 5 грудня 2013 року в частині стягнення на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_4 моральної шкоди змінити.
Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.
Стягнути з Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку, на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 142 000 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.В. Власенко