02 жовтня 2014 року Справа № 1023/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішень, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Укртрансінспекції у Закарпатській області (далі - Укртрансінспекція), якою просить визнати протиправними та скасувати 28 постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року позов задоволено повністю, визнані протиправними та скасовані постанови управління Укртрансінспекції у Закарпатській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 018480, № 018481, № 018482, №018483, № 018484, № 018485, № 018486, № 018487, № 018488, № 018489, № 018490, № 018491, № 018492, № 018493, № 018494, № 018495, № 018496, № 018497, № 018498, № 018499, № 018500, № 018501, № 018502, № 018503, № 018504, № 018505, № 018506, № 018507 від 28 серпня 2013 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відповідач, який просить скасувати оскаржувану постанову та винести нове рішення про відмову в позові. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції дійшов хибних висновків про неправомірність оскаржуваних постанов. Відповідач діяв в межах чинного законодавства і за вчинені позивачем порушення на законних підставах наклав на нього адміністративно-господарські штрафи.
Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 24.03.1997 року ОСОБА_1 зареєстрований Рахівською районною державною адміністрацією Закарпатської області як фізична особа-підприємець.
04.08.2010 року Закарпатською обласною державною адміністрацією було укладено Договір № 343 з позивачем про організацію перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування та правом обслуговування автобусного маршруту «Середнє Водяне - Хуст» № 607/608. Розклад руху передбачено виконання рейсів у 1-5 порядкові дні тижня, тобто понеділок-п'ятниця.
Згідно тексту оскаржуваних постанов, такі винесені на підставі акту № 089766 від 15.08.2013 року проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень і вантажів автомобільним транспортом.
Даним актом зафіксовано, що працівниками відповідача проведено перевірку транспортного засобу марки Volkcwagen LT 46, державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Тячів водій ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час якої виявлено порушення: перевезення пасажирів за відсутності бланку підтвердження діяльності водія, відсутні реєстраційні документи режиму праці та відпочинку водія транспортного засобу за попередні 28 днів та робоча карта з тахографа, що є порушенням ч.1 абз. 8 Порушення режиму праці та відпочинку водіями транспортних засобів в період з 18.07.13 року по 15.08.13 року. Пояснення водія, про причини порушень, що буде здійснювати діяльність по шайбі (тахокарті).
28 серпня 2013 року в.о. начальником управління Укртрансінспекції у Закарпатській області винесено двадцять дев'ять постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів за № 018480, № 018481, № 018482, № 018483, № 018484, № 018485, № 018486, № 018487, № 018488, № 018489, № 018490, № 018491, № 018492, № 018493, № 018494, № 018495, № 018496, № 018497, № 018498, № 018499, № 018500, № 018501, № 018502, № 018503, № 018504, № 018505, № 018506, № 018507, № 018508 кожною з яких до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 340,00 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 8 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - порушення режимів праці та «відпочинку водіями транспортних засобів.
Судом першої інстанції встановлено, що 15 жовтня 2013 року позивач дізнався від районного відділу державної виконавчої служби Рахівського районного управління юстиції про застосування щодо нього відповідачем 28 адміністративно-господарських санкцій, копії яких отримав від відповідача тільки 26 жовтня 2013 року, що підтверджується копією конверту про відправлення поштової кореспонденції на адресу представника позивача.
Згідно п. п. 26 -29 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5 Порядку. Адміністративно-господарський штраф повинен бути перерахований суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову. Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було надано під розписку (особистий підпис) повідомлення про розгляд справи за Актом № 089766 від 15 серпня 2013 року згідно якого автомобільний перевізник мав з'явитися 21 серпня 2013 року до Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області та надати письмові пояснення та докази про відсутність порушень автотранспортного законодавства (29 тахокарт таабо бланк підтвердження діяльності). виносячи оскаржувані постанови, відповідач зазначив, що ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, клопотання про перенесення розгляду справи від ОСОБА_1 не подав.
Однак, як встановлено судом першої інстанції, позивач з'явився у визначену дату 21 серпня 2013 року, за адресою вказаною у повідомленні, однак на слухання справи його не запрошували, пояснення нікому не давав.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що двадцять вісім постанов, які є предметом оскарження (№№ 018480-018507) були винесені 28 серпня 2013 року, що не відповідає вимогам пунктів 26-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, визначених пунктами.
Відповідно до преамбули Закону України «Про автомобільний транспорт» такий визначає засади організації та діяльності автомобільного транспорту.
Згідно до ст. 1 даного Закону автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно абзацу третього ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи.
Згідно ст. 39 вказаного Закону автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Статтею 6 цього Закону встановлено, що Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2008 року за № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок). Згідно п. 3 даного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.
Указом Президента України від 6 квітня 2011 року за № 387/2011 затверджено Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (набрав чинності з 18.04.2011 року). Укртрансінспекція України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, на перевезення яким видано ліцензію, міському електричному, залізничному транспорті, експлуатації автомобільних доріг загального користування.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Питання Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті» від 29.08.2012 року № 628-р визначено, що Укртрансінспекція забезпечує покладені на неї Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 387/2011 функції та повноваження.
Відповідно до п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; наявність у документах водія відмітки про проходження ним медичного огляду та проведення перевірки технічного стану транспортного засобу перед виїздом на маршрут; відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
З 20 грудня 2010 року набула чинності поправка № 6 до ЄУТР, відповідно до якої, якщо водій керує транспортним засобом, обладнаним записуючим обладнанням, водій повинен мати можливість надати, коли б не попросила інспектуюча особа реєстраційні листки (тахограми) за поточний день та попередні 28 календарних днів.
Відповідно до цього відповідачем застосовано штраф за 29 календарних днів, про що були винесені оскаржувані постанови.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконував пасажирські перевезення тільки 21 день, що підтверджується розкладом руху, яким передбачено виконання рейсів з понеділка по п'ятницю. Отже, наявність 29 тахокарт у водія фізично не могла бути в наявності. Однак, дані обставини відповідачем при прийнятті рішень не враховувалися.
Відповідно до ч1 статті 18 Закону «Про автомобільний транспорт» з метою організації безпечної праці та ефективного контролю водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режимів їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України. Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07 червня 2010 року Положення про робочий час і відпочинку водії колісних транспортних засобів. Відповідно до п. 2.2 Положення нормальна тривалість робочого часу водіїв не повинна перевищувати 40 годин на тиждень. Пункт 4.1 визначає, що після керування протягом чотирьох годин водій повинен зробити перерву для відпочинку та харчування не менше 45 хвилин, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку.
Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.06.2010 року № 385 затверджено Інструкцію з використання контролюючих пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті.
За приписом п.п. 1.5 п. 11 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на транспортний засіб для показу та реєстрації інформації про рух транспортного засобу.
Підпунктом 6.1 Положення передбачено. що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.
Розкладом руху автобусів на міжміському автобусному маршруті «Середнє Водяне-Хуст» від 12 серпня 2010 року передбачено виконання двох рейсів № 607 та № 608, тривалість кожного з яких становить 02.05 год, а перерва між ними становить 01.50 годин, при цьому позивач не надав для перевірки тахограми за поточний день та за ті дні коли виконував водій керування транспортним засобом та не спростував ці обставини в судовому засіданні, однак дане порушення повністю охоплюється Постановою № 018508 від 28 серпня 2013 року, яку позивач не оскаржував, та згідно якої оплатив штраф.
Суд першої інстанції вірно дав оцінку законності застосування за одним актом двадцяти дев'яти адміністративно-господарських штрафів (відповідно, винесення двадцять дев'ять постанов про застосування фінансових санкцій).
Так, частиною 3 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт» встановлено, що при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.
Види порушень та розміри адміністративно - господарських штрафів за їх вчинення встановлені положеннями ч. 1 абз. 8 цієї статті, зокрема, абзацом восьмим ч. 1 ст. 60 передбачено штраф у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів.
Виходячи з аналізу наведених норм законодавства про автомобільний транспорт, суд приходить до висновку про можливість прийняття за одним актом двох (або більше) постанов про застосування адміністративно-господарських штрафів (в залежності від кількості виявлених порушень), однак, порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів є одним порушенням, визначеним абзацом восьмим ч. 1 ст. 60 Закону «Про автомобільний транспорт».
Таким чином, ґрунтується на обставинах справи та положеннях чинного законодавства висновок суду попередньої інстанції про те, що порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортних засобів є одним порушенням законодавства про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена у вигляді адміністративно - господарського штрафу у розмірі 340,00 грн. та такий застосовано на підставі акту від 15.08.2013 року за № 089766 постановою Управління Укртрансінспекції від 28 серпня 2013 року за № 018508, в зв'язку з чим у відповідача були відсутні підстави для винесення постанов про застосування штрафів (за теж саме правопорушення за тим - же самим актом перевірки) та такі слід скасувати.
Тому окружний суд дійшов вірного висновку про законність та обґрунтованість позову.
Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.
З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Управління Укртрансінспекції в Закарпатській області залишити без задоволення.
Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі № 807/3799/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська