Справа: № 826/4483/14 Головуючий у 1-й інстанції:Вєкуа Н.Г.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.
Іменем України
09 жовтня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сорочко Є.О.
Суддів: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та Пенсійного фонду України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_3 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Пенсійного фонду України, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області про:
- визнання протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо невиконання Рішення Конституційного Суду України №25-р/п/2009 про внесення змін в "Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії" з урахуванням проживання пенсіонерів за межами України та оформлення ними пенсії без проживання (реєстрації) в Україні та щодо відмови від передачі уповноваженому територіальному органу заяви позивача для прийняття рішення про відновлення виплати позивачеві пенсії за віком за межі України - актом порушення людських та конституційних прав позивача;
- зобов'язання негайно внести та затвердити зміни в "Порядок подачі та оформлення документів для призначення пенсії", що буде забезпечувати документальне оформлення та реальну виплату пенсії всім українським громадянам, які проживають за межами України, відповідно до Рішення Конституційного Суду України №25-р/п/2009;
- зобов'язати відповідачів відновити виплату позивачу пенсії за віком з 07.10.2009 р. за межі України за її місцем постійного проживання в Ізраїлі у відповідності з Конституцією та чинним пенсійним законодавством України.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року позов задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, що полягає у невжитті заходів по передачі Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області заяви позивача від 20.11.2010 р. про поновлення виплати пенсії за віком за межі України. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області здійснювати нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_3, яка мешкає в Ізраїлі. В іншій частині позову відмовлено.
На вказану постанову відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять її скасувати в частині задоволення позову та в цій частині ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_3 є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_1) та проживає за межами України у Ізраїлі. До від'їзду на постійне місце проживання за межі України у вересні 1999 року, позивач проживала за адресою: АДРЕСА_1.
З січня місяця 1995 року в Заводському районному відділі соціального забезпечення мі. Дніпродзержинська їй була оформлена і призначена пенсія за віком, яку вона отримувала до вересня 1999 року.
У вересні 1999 року у зв'язку з виїздом позивача за кордон, їй було виплачено суму пенсії за 6 місяців і надалі виплата пенсії була припинена.
У зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 07.10.2009 р. N25-рп/2009 по справі № 1-32/2009, позивач 20.11.2010 р. направила заяву до Пенсійного фонду України про поновлення виплати їй пенсії, однак відповіді на свою заяву не отримала, у зв'язку з чим повторно направила заяву.
Листом Департаменту пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України від 29.11.2013 р. №17502/К-11 позивачу відмовлено в поновленні виплати пенсії мотивуючи тим, що рішення Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. N25-рп/2009 поширюється на осіб, які виїхали на постійне місце проживання за кордон після 07.10.2009 р., а тому підстави для поновлення виплати пенсії відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Статтею 51 вказаного Закону передбачалось, що у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від'їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Міжнародних договорів між Україною та Ізраїлем стосовно призначення та виплати пенсії не укладалося.
Між тим, Рішенням Конституційного Суду України від 07.10.2009 р. №25-рп/2009 по справі №1-32/2009 визнано такими, що не відповідають Конституції України, положення п. 2 ч. 1 ст. 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
З огляду на зазначене, положення п. 2 ч. 1 ст. 49 та другого речення ст. 51 Закону втратили чинність з 07.10.2009 р., тобто від дати прийняття рішення Конституційним Судом України №25-рп/2009.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.
Таким чином, проживаючи в Ізраїлі як громадянка України, позивач має такі ж самі конституційні права, як і інші громадяни цієї держави, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.
Виходячи із правової та соціальної природи пенсії право громадянина на призначення йому пенсії не може пов'язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні.
Отже, висновок відповідача про те, що позивач не має права на отримання пенсії, оскільки не проживає на території України є необгрунтованим, а тому виплата позивачу пенсії за віком підлягає відновленню з дня звернення позивача до Пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати пенсії.
Крім того, враховуючи положення ч. 3 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", є протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України, що полягає у невжитті заходів щодо передання за належністю до УПФУ в Заводському районі м. Дніпродзержинська заяви позивача від 20.11.2010 р. про поновлення виплати пенсії.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову частково, а тому апеляційні скарги відповідачів необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області та Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 квітня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.
.
Головуючий суддя Сорочко Є.О.
Судді: Земляна Г.В.
Межевич М.В.