15 жовтня 2014 року м. Київ К/800/52363/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Ліпський Д.В. розглянувши касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії, -
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішенням, скаржник подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України.
З матеріалів касаційної скарги видно, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року, позов задоволено.
Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України в місті Києві на користь ОСОБА_1 суму в розмірі 22 136 грн. 88 коп. помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 221 грн. 38 коп.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суди виходили з наступного.
У пункті 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» №400/97-ВР (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) закріплено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Згідно з пунктом 15-1 Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року №1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року №460/2011 передбачено, що Казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Оскільки судами встановлено, що житло за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 17 серпня 2012 року було придбане позивачем вперше, а скаржником в акті перевірки від 20 грудня 2012 року №76-Д встановлено помилковість сплати позивачем пенсійного збору у розмірі 22136,88 грн. то суди дійшли правомірного висновку щодо задоволення позову.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Враховуючи те, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, то правові підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись ст. 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 вересня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі міста Києва, Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві про зобов'язання вчинити дії.
Копію касаційної скарги та додані до неї документи повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Ліпський
Суддя Д.В. Ліпський