ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/12802/14 13.10.14
За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва
до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго"
про стягнення 63 739,96 грн.
Головуючий суддя Грєхова О. А.
Судді: Ярмак О. М.
Літвінова М. Є.
Представники:
від позивача: Зацепін С. С. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: Король О. М. - представник за довіреністю
Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі за текстом - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом - відповідач) стягнення 63 739,96 грн. за договором про надання послуг, з яких 56 133,59 грн. основної заборгованості, 5397,50 грн. інфляційної складової, 2208,62 грн. 3% річних.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на не оплату наданих послуг за договором, що призвело до виникнення у відповідача заборгованості, нарахування 3 % річних та інфляційних, та звернення з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2014 порушено провадження по справі № 910/12802/14, розгляд справи призначено на 14.07.2014.
Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, в яких зазначив, що на відповідача, як на споживача покладено обов'язок сплачувати (відшкодовувати) витрати за фактично отримані комунальні послуги для перерахунку виробникам цих послуг; наданий наряд № 76 від 10.10.2011 підтверджує надання послуги з центрального опалення; на підтвердження надання послуг позивачем було надано групрахунки та облікові картки за спірний період; самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.07.2014 з метою належного повідомлення відповідача про судове засідання, розгляд справи було відкладено на 18.08.2014.
Ухвалою від 18.08.2014 продовжено строк вирішення спору.
В судовому засіданні 18.08.2014, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 08.09.2014.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 призначено колегіальний розгляд справи.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва від 08.09.2014 було призначено колегіальний розгляд справи у наступному складі колегії: суддя Грєхова О. А. (головуючий), Ярмак О. М., Літвінова М. Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 справу прийнято до провадження колегією суддів, розгляд справи призначено на 13.10.2014.
Представник позивача в судовому засіданні 13.10.2014 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та вражає їх такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомлений.
Представник третьої особи в судове засідання 13.10.2014 з'явився та надав письмові пояснення на позовну заяву в яких зазначив, що позивач самостійно визначає, який обсяг теплової енергії було спожито конкретним орендарем, отже третя особа не несе відповідальності за відносини, що склалися між позивачем та відповідачем та жодних неправомірних дій по відношенню до сторін у справі не вчиняв.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 13.10.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (далі - Позивач) та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Відповідач) був укладений Договір про надання послуг № 29/409 від 20.04.2010 (надалі-договір).
Строк дії договору встановлений з 20.04.2010р. по 19.05.2015 (п. 5.5 договору).
Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору позивач на підставі укладених договорів з виробниками і постачальниками комунальних послуг (постачальна організація) зобов'язується: транспортувати по внутрішньобудинкових мережах споживачу, що є власником нежилого приміщення, загальною площею 191,20 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, згідно договору купівлі-продажу № 669137 від 20.04.2010, комунальні послуги.
Судом встановлено, що між КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва та виробником (постачальником) теплової енергії ПАТ "Київенерго" укладено договір № 620242 від 01.11.2006 на постачання теплової енергії у гарячій воді по адресу АДРЕСА_2, по якому КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва безпосередньо несе фінансові зобов'язання, а безпосередні споживачі (власники чи орендарі) нежитлових приміщень вже відшкодовують витрати за фактично спожиті ними послуги, згідно табуляграм постачальних організацій. Також між КП по УЖГ Дніпровського району м. Києва та ВАТ «АК Київводоканал» було укладено договір № 02723/2-04 від 08.07.2003 на послуги водопостачання та водовідведення.
Відповідно, на відповідача, як на споживача покладено обов'язок сплачувати (відшкодовувати) витрати за фактично отримані комунальні послуги для перерахунку виробникам цих послуг.
Як вбачається з п. 1.2 договору № 29/409 від 20.04.2010 споживач у відповідності до даної угоди зобов'язується прийняти комунальні послуги та своєчасно їх оплатити.
Відповідно до Переліку комунальних послуг (додаток № 1 Договору № 29/409) відповідачу надаються комунальні послуги з центрального опалення, гарячого водопостачання, холодного водопостачання та каналізації, а також холодної води на підігрів.
На підтвердження підключення будинку до тепломережі позивач надав суду копії нарядів: № 786 від 10.10.2011, № 227 від 16.04.2012, № 784 від 10.10.2012, № 219 від 16.04.2013, № 199 від 06.04.2014 про підключення будинку до тепломережі та відключення будинку від тепломережі у зв'язку з початком та завершенням опалювального сезону.
У п. 2.1. договору визначено, що облік споживання споживачем комунальних послуг за відсутності приладів обліку проводиться розрахунковим способом. При цьому підприємство не несе відповідальності за якість комунальних послуг та їх кількість, що виставлена постачальниками комунальних послуг в табулярах та груп рахунках.
Відповідно до п. 2.2. договору споживач повинен до 10 числа поточного місяця сплатити:
- рахунки за комунальні послуги (гаряче і холодне водопостачання, водовідведення, центральне опалення) минулого місяця згідно табуляграм та груп рахунків в постачальній організації;
- 4%, які пов'язані з нарахуванням, збором, розчепленням та обліком платежів і перерахуванням коштів виробникам комунальних послуг (розпорядження КМДА № 758 від 30.06.2009).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2011 по 31.05.2014 відповідач отримав послуги по договору на суму 57 653,49 грн., про що свідчать належним чином завірені копії розробок по групрахунку та звіти по рахунку.
На оплату за надані послуги позивач виставляв відповідачу платіжні вимоги-доручення: № 29/409 від 30.11.2011, № 29/409 від 30.12.2011, № 29/409 від 30.11.2012, № 29/409 від 27.02.2012, № 29/409 від 27.03.2012, № 29/409 від 27.04.2012, № 29/409 від 27.05.2012, № 29/409 від 27.06.2012, № 29/409 від 27.06.2012, № 29/409 від 27.08.2012, № 29/409 від 27.09.2012, № 29/409 від 27.10.2012, № 29/409 від 27.11.2012, № 29/409 від 27.12.2012, № 29/409 від 27.01.2013, № 29/409 від 27.02.2013, № 29/409 від 27.03.2013, № 29/409 від 27.04.2013, № 29/409 від 27.05.2013 та рахунки-фактури: № 14400194198-13/4 від 27.04.2013, № 14400194198-13/05 від 27.05.2013, № 14400194198-13/06 від 27.06.2013, № 14400194198-13/07 від 26.07.2013, № 14400194198-13/08 від 26.08.2013, № 14400194198-13/09 від 26.09.2013, № 14400194198-13/10 від 25.10.2013, № 14400194198-13/11 від 28.11.2013, № 14400194198-13/12 від 27.12.2013, № 14400194198-14/01 від 30.01.2014, № 14400194198-14/02 від 26.02.2014, № 14400194198-14/03 від 27.03.2014, № 14400194198-14/04 від 29.04.2014, № 14400194198-14/05 від 29.05.2014, копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Однак відповідач вказаних платежів в повному обсязі не оплатив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 56133,59 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував зобов'язання щодо оплати нарахованих та виставлених платежів за договором № 29/409 про надання послуг, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 56133,59 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за договором № 29/409 інфляційних збитків у сумі 5397,50 грн., 3% річних у розмірі 2208,62 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 29/409, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Станом на час вирішення спору відповідач виставлених позивачем рахунків на оплату за договором в повному обсязі не оплатив, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 56133,59 грн.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Представник відповідача в судовому засіданні 18.08.2014 наголошував на тому, що нежитлове приміщення загальною площею 191,20 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 було відключено від центрального опалення, гарячого водопостачання та опломбовано входи та виходи мережі центрального опалення, гарячого водопостачання. У зв'язку з чим, відповідач не користувався послугами позивача у спірний період.
Згідно з п. 3.1.7 договору підприємство припиняє нарахування платежів за договором в цілому з дати складання акту-приймання передачі нежитлового приміщення.
Відповідно до п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п. 25 Правил).
Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України 'Про теплопостачання"схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п. 26 Правил).
Згідно п. 34 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997р. N 1497, споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень.
Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005року за №1478/11758.
При цьому, Порядком відключення передбачено, що відключення приміщень здійснюється за проектом монтажною організацією за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежилового приміщення) або уповноваженої ними особи, а по закінченню відключення складається акт, який в десятиденний термін подається заявником до комісії на затвердження.
Відповідач не надав суду документів на підтвердження відключення приміщення загальною площею 191,20 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 в порядку встановленому законом.
Натомість, позивач надав суду лист ПАТ «Київенерго» № 029/53/9547 від 24.12.20013 про відмову у відключенні приміщень відповідача від загальнобудинкової системи опалення житлового будинку. З зазначеного листа вбачається, що підставою для відмови у відключенні приміщень ФО «ОСОБА_1 від загальнобудиноковї системи опалення житлового будинку є не надання дозвільної та проектно-технічної документації на демонтаж опалювальних приладів систем опалення нежитлових приміщень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 29/409, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 56133,59 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних збитків у сумі 5397,50 грн. нарахованих за період з 01.11.2011 по 31.05.2014, 3% річних у розмірі 2208,62 грн. нарахованих за період з 01.11.2011 по 31.05.2014.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, який відповідає вимогам законодавства та проведений з урахуванням моменту виникнення прострочення виконання грошового зобов'язання та за відповідний період прострочення.
Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідача 5397,50 грн. - інфляційних втрат та 2208,62 грн. - 3% річних.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, буд. 9-Г; ідентифікаційний код 03366612) 56 133 (п'ятдесят шість тисяч сто тридцять три) грн. 59 коп. - основного боргу; 5397 (п'ять тисяч триста дев'яносто сім) грн. 50 коп. - інфляційних втрат; 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 62 коп. - 3% річних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 15.10.2014
Головуючий суддя Грєхова О.А.
Судді: Ярмак О.М.
Літвінова М. Є.