"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/9991/62439/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Сіроша М.В.
розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 по справі №2а-13218/10/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, колегія
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2011 скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Податкові повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0001891700/0, від 23.06.2010 №0001891700/1, від 06.08.2010 №0001891700/2, від 13.10.2010 №0001891700/3 визнано протиправними та скасовано.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція 23.09.2011 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 11.10.2011 прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 та залишити в силі постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.01.2011.
В обґрунтування своїх вимог Верхньодніпровська об'єднана державна податкова інспекція посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зокрема, пункту 1.1 статті 1, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 та 8.1.4 статті 8, пункту 17.2 статті 17, статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 по 31.12.2009.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 1.15 статті 1, підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпунктів 8.1.1, 8.1.2 та 8.1.4 статті 8, пункту 17.2 статті 17, статті 19, підпункту 20.3.2 пункту 20.3 статті 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».
Перевіркою встановлено, що відповідно до протоколу від 11.10.2007 №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» із складу учасників товариства, згідно поданої заяви, виключено ОСОБА_1, який мав частку в розмірі 40% (34220,00грн.) у статутному фонді товариства; включено до складу учасників товариства ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та розподілені частки між учасниками товариства у статутному капіталі наступним чином: фізична особа ОСОБА_4 має у статутному фонді 51330,00грн., що становить 60%, фізична особа ОСОБА_2 - 17110,00грн., що становить 20%, фізична особа ОСОБА_3 - 17110,00грн., що становить 20%.
Документів, які свідчать про розрахунок з ОСОБА_1 при виході із складу засновників товариства та внесення коштів до статутного фонду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до перевірки не надано.
На підставі викладеного податковий орган дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримано додаткове благо (подарунок), у вигляді безкоштовного отримання частки корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач».
За результатами перевірки Верхньодніпровською об'єднаною державною податковою інспекцією складено акт від 11.05.2009 №127/230-32570387 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.05.2010 №0001891700/0, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на суму основного платежу 5133,00грн. та штрафних санкцій у сумі 10266,00грн.
За результатами адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення та податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 23.06.2010 №0001891700/1, від 06.08.2010 №0001891700/2, від 13.10.2010 №0001891700/3.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» дохід це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Відповідно до підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до сукупного оподаткованого доходу включається дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.
Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» не було працедавцем ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Згідно з пунктом 14.1 статті 14 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами, встановленими цим Законом для оподаткування спадщини.
Відповідно до вимог пункту 13.4. статті 13 зазначеного Закону особами, відповідальними за сплату (перерахування) податку до бюджету з доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, є спадкоємці, які отримали спадщину.
Подання податкової декларації та сплата податку із зазначеного доходу здійснюються згідно із законодавством.
Пунктом 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» визначено, що податковий агент це юридична особа (її філія, відділення, ший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками, зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпостач» не може бути податковим агентом у випадку отримання фізичними особами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 додаткового блага у вигляді безкоштовного отримання частки корпоративних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпостач».
Враховуючи викладене, висновок суду апеляційної інстанції щодо протиправності визначення позивачу податкового зобов'язання та відповідно наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.
Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 160, 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2011 по справі №2а-13218/10/0470 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: __________________ Т.М. Шипуліна
Судді: __________________ Л.І. Бившева
__________________ М.В. Сірош