07 жовтня 2014 року м. Київ К/800/45461/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кравцова О.В.,
суддів Єрьоміна А.В.,
Цуркана М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги прокуратури м. Києва та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року у справі за позовом ПАТ «Укрнафта» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, треті особи: ТОВ «Надра-Інвест», приватна компанія «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед», ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про визнання протиправними та скасування постанов № 258 та № 259 від 29 грудня 2011 року,
Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» (надалі - позивач, ПАТ «Укрнафта») звернулося із позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (надалі - НКРЕ, відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасування постанови № 258, № 259 від 29 грудня 2011 року про встановлення цін на товарний природний газ, видобутий в рамках договорів спільної діяльності, укладених між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Надра-Інвест» і приватною компанією «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед».
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року вказану постанову скасовано та задоволено позов.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30 січня 2014 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 жовтня 2013 року залишено без змін.
24 квітня 2014 року позивачем до Окружного адміністративного суду м. Києва подана заява про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 жовтня 2013 року, як такої, що набрала законної сили, на підставі існування істотних для справи обставин, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року заяву ПАТ «Укрнафта» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 жовтня 2013 року задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 жовтня 2013 року - скасовано. Адміністративний позов ПАТ «Укрнафта» задоволено: визнано протиправними та скасовано з дати прийняття постанови НКРЕ № 258 та №259 від 29 грудня 2011 року «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку, видобутий відповідно до договору спільної діяльності від 21 грудня 2004 року № 5/56».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2014 року змінено, виклавши пункт 4 резолютивної частини постанови у наступній редакції: «Визнати протиправними та скасувати з дати прийняття постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики № 258 від 29 грудня 2011 року «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку, видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 20 липня 2004 року № 35/809-СД» та № 259 від 29 грудня 2011 року «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку, видобутий відповідно до договору Спільної діяльності від 21 грудня 2000 року № 5/56». В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2014 року - залишено без змін.
Не погодившись із рішенням апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою. Також касаційна скарга подана прокуратурою м. Києва.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року та залишення в силі постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 жовтня 2013 року у справі № 2а-4029/12/2670.
У своїй касаційній скарзі прокуратура м. Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року у справі № 2а-4029/12/2670, ухваливши нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають відхиленню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 1 частини другої зазначеної статті встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 29 листопада 2011 року позивачем листом № СД/7164 надано до НКРЕ матеріали щодо обґрунтування ціни на газ СД 35/809-СД, у тому числі розрахунок ціни на природний газ очікуваної за 2011 рік та план на 2012 рік.
До вказаного листа позивачем було додано розрахунок, відповідно до якого розрахункова ціна реалізації при рентабельності 10% на товарний природний газ для спільної діяльності № 35/809-СД у 2012 році повинна бути не нижчою ніж 1 450, 14 грн. за 1000 куб. м. (з ПДВ) та відповідно 1 208, 45 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ.
Окрім цього, позивачем 29 листопада 2011р. листом № СД/7163 до НКРЕ були також надані матеріали щодо обґрунтування ціни на газ СД № 5/56 з розрахунком, відповідно до якого розрахункова ціна реалізації при 10% рентабельності не може бути меншою ніж 2 584, 01 грн. за 1000 куб. м. (з ПДВ) або 2 153, 34 грн. за 1000 куб. м. без ПДВ.
За результатами розгляду вказаних документів, відповідачем 29 грудня 2011 року прийнято наступні постанови(які в подальшому і оскаржувались):
- № 258 «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку, видобутий відповідно до договору спільної діяльності від 20 липня 2004 року № 35/809-СД», відповідно до якої ціна на газ до договору спільної діяльності від 20 липня 2004 року № 35/809-СД, укладеного між ВАТ «Укрнафта» та приватною компанією «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» установлена у розмірі 412, 00 грн. за 1000 м3 газу (без урахування ПДВ);
- № 259 «Про встановлення ціни на товарний природний газ власного видобутку, видобутий відповідно до договору спільної діяльності від 21 грудня 2004 року № 5/56», відповідно до якої ціна на газ до договору спільної діяльності від 21 грудня 2000 року № 5/56, укладеного між ВАТ «Укрнафта» та ТОВ «Надра - Інвест» установлено у розмірі 928, 00 грн. за 1000 м3 газу (без урахування ПДВ).
Вважаючи таку ціну значно заниженою, позивач оскаржив ці постанови у судовому порядку.
Окружний адміністративний суд міста Києва, відмовляючи у задоволенні позовних вимог постановою від 7 жовтня 2013 року, та Вищий адміністративний суд України, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції ухвалою від 3 квітня 2012 року, виходили з того, що ціна, встановлена відповідачем в оскаржуваних постановах, обґрунтована розрахунками, здійсненими з додержанням вимог Порядку формування, розрахунку та затвердження цін на природний газ (у тому числі нафтовий (попутний) газ) для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток, затверджений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики № 35 від 22 січня 2009 року (надалі також - Постанова № 35, Порядок № 35).
При цьому Окружний адміністративний суд міста Києва, встановлюючи правомірність встановлення в постановах № 259 та № 258 від 29 грудня 2011 року розрахункового прибутку на рівні 1,78 грн. виходив з наявності при поданні матеріалів щодо обґрунтування ціни на газ факту порушення вимог пунктів 2.15 та 3.2 Порядку № 35.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/37707/12 від 3 квітня 2014 року, встановлено, що Постанова № 35 не має сили нормативно - правового акту, оскільки не була належним чином зареєстрована у Міністерстві юстиції України. Саме ці висновки позивач вказав у своїй заяві як нововиявлену обставину.
З висновків колегії суддів під час ухвалення рішення Вищого адміністративного суду України від 3 квітня 2014 року, вбачається, що Постанова № 35, на момент прийняття на її основі оскаржуваних рішень, чинною не була, а тому не повинна була враховуватись при прийняті оскаржуваних судових рішень.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 1981 року "Про практикуперегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал, постанов у цивільних справах, що набрали законної сили" як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обгрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд.
Задовольняючи заяву ПАТ «Укрнафта», суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що визнання нечинним Вищим адміністративним судом Порядку № 35, є істотною обставиною, яка може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами.
Отже, та обставина, що Порядок № 35 був нечинним, фактично існувала на момент прийняття судового рішення окружним судом 7 жовтня 2013 року, проте не була відома позивачу.
Таким чином, висновок Вищого адміністративного суду України в ухвалі від 3 квітня 2014 року про те, що постанова № 35 не має сили нормативно - правового акту, оскільки не була належним чином зареєстрована у Міністерстві юстиції України, є нововиявленою обставиною у справі № 2а-4029/12/2670.
Також колегія Вищого адміністративного суду України погоджується із судами першої та апеляційної інстанції щодо протиправності висновку відповідача відносно зменшення та не врахування у складі встановленої ціни на газ елементів, що формують показник повної собівартості природного газу, а тому постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 7 жовтня 2013 року підлягає скасуванню, у свою чергу, позовні вимоги ПАТ «Укрнафта» - задоволенню.
Відповідно до частин першої та другої статті 191 Господарського кодексу України державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку; державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення».
Згідно з частиною другою статті 15 Закону України № 5007-VI від 21 червня 2012 року «Про ціни і ціноутворення» установлення державних регульованих цін на товари в розмірі, нижчому від економічно обґрунтованого розміру, без визначення джерел для відшкодування різниці між такими розмірами за рахунок коштів відповідних бюджетів не допускається і може бути оскаржено в судовому порядку.
Пунктом 3 частини другої статті 22 Закону України N 2467-VI від 8 липня 2010 року «Про засади функціонування ринку природного газу» газодобувні підприємства зобов'язані подавати до НКРЕ інформацію про заплановані на наступний календарний рік показники повної собівартості видобутого природного газу для формування, розрахунку та встановлення закупівельних цін на природний газ.
З висновку експертів за результатами проведення судово-економічної експертизи від 28 лютого 2013 року № 8165/8166/12-45, що міститься в матеріалах справи, розрахунки ціни природного газу, здійснені ПАТ «Укрнафта» є економічно та нормативно обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства. Проте, Окружним адміністративним судом м.Києва при винесеенні постанови від 7 жовтня 2013 року даний висновок не був взятий до уваги.
Оскільки підставою відмови врахування висновку експертизи стало положення Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» про те, що ціна на природний газ для суб'єктів господарювання, що здійснюють його видобуток визначається НКРЕ згідно з Порядком № 35, тому, враховуючи нововиявлену обставину у справі, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що розрахунки ціни природного газу, здійснені ПАТ «Укрнафта», є економічно та нормативно обґрунтованими, а встановлення ціни на рівні меншому собівартості видобутого природного газу відбулося без визначення дотацій на покриття збитків, що суперечить вищенаведеним правовим нормам.
Доводи касаційних скарг наведених висновків судів не спростовують, оскільки ґрунтуються на помилковому тлумаченні наведених вище правових норм.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновків, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.
Керуючись статтями 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційні скарги прокуратури м. Києва та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 травня 2014 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 7 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Кравцов О.В.
Судді Єрьомін А.В.
Цуркан М.І.