Справа № 127/18387/14-ц
Провадження № 2/127/6104/14
08.10.2014 року Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,
при секретарі Завадюк О.І.,
за участю: позивачки ОСОБА_1,
представника позивачки - адвоката ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
26.08.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, мотивуючи свої вимоги тим, що 03.10.1998 року у В РАГС Вінницької міської ради Вінницької області між сторонами по справі було зареєстровано шлюб.
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітні діти: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; та донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
В даний час сторони проживають разом із неповнолітніми дітьми, однак відповідач не надає фінансової допомоги та не здійснює матеріальне забезпечення своєї сім'ї. В добровільному порядку домовитись про спільне утримання неповнолітніх дітей сторони не можуть.
Тому, позивачка звернулась до суду з даним позовом та просила стягувати з відповідача на її користь на утримання дітей аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000 грн., а саме по 2 000 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду до досягнення дітьми повноліття.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з мотивів, викладених у позовній заяві. Окрім того, просили стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн.
Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів на користь позивачки на утримання дітей визнав повністю. Так, суду пояснив, що він дійсно матеріально забезпечений та має бажання та можливість сплачувати аліменти на утримання дітей по 2 000 грн. на кожну дитину. Однак, щодо стягнення з нього на користь позивачки витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн., то в цій частині позову вимоги не визнав у зв'язку з безпідставністю та просив у задоволенні останніх відмовити.
Заслухавши пояснення сторін, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що 03.10.1998 року у В РАГС Вінницької міської ради Вінницької області між сторонами по справі було зареєстровано шлюб, про що в книзі реєстрації актів про одруження 03.10.1998 року зроблено запис за №2029, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2, виданим В РАГС Вінницької міської ради Вінницької області 03.10.1998 року (а.с.8).
Від спільного шлюбу у сторін є неповнолітні діти: син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого В РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області 08.08.2006 року (а.с.6); та донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого В РАЦС Вінницького МУЮ Вінницької області 18.05.2005 року (а.с.7).
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Як вбачається з довідки квартального комітету «Cлов'янка» від 12.08.2014 року №783 в даний час сторони та їх неповнолітні діти проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).
Однак, як стверджувала позивачка та її представник в судовому засіданні відповідач фінансової допомоги родині не надає та не здійснює матеріальне забезпечення їхніх спільних дітей. В добровільному порядку домовитись про спільне утримання неповнолітніх дітей сторони не можуть.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України встановлено перелік обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, зокрема, стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
А тому, при визначенні суми стягнення аліментів суд враховує вікову категорію неповнолітніх дітей та звичайні потреби дитини. Окрім того, суд враховує, що відповідач є молодою, фізично здоровою людиною працездатного віку, матеріально забезпечений, так як являється фізичною особою-підприємцем та займається підприємницькою діяльністю згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.10-11), виявив бажання сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі 4 000 грн., з розрахунку по 2 000 грн. на кожну дитину, інших утриманців окрім спільних дітей сторін не має. А відтак, суд вважає за можливе позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.
Що ж стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу у розмірі 2 000 грн., то суд приходить до висновку що дані вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних міркувань.
Згідно ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Зокрема, до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать витрати на правову допомогу (ч.3 ст.79 ЦПК України).
Так, відповідно до ст.84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Відповідно до cт.1 Закону України від 20.12.2011 року №4191-VI «Про граничний розмір компенсації на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу позивачці на підставі договору про надання правової допомоги від 15.08.2014 року надавала адвокат ОСОБА_2 (а.с.30), та яка отримала від позивачки винагороду за надання правової допомоги відповідно до акту виконаних робіт від 08.10.2014 року (а.с.33) у розмірі 2 000 грн., згідно квитанції від 15.08.2014 року (а.с.32).
Однак, суд відноситься критично до наданого акту виконаних робіт, оскільки останній не відповідає дійсності та вимогам закону, а сума виконаних робіт є значно завищеною. А тому, керуючись принципом розумності та справедливості, суд приходить до обґрунтованого висновку про часткове задоволення позову в цій частині, а тому з відповідача на користь позивачки слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 200 грн.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Тому, з відповідача підлягає до стягнення на користь держави 243,60 грн. судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184 СК України, ст.ст.10, 60, 79, 88, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фізичної особи-підприємця, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 26.08.2014 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер відсутній, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фізичної особи-підприємця, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн., щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 26.08.2014 року, до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 200 (двісті) грн.
Стягнути з ОСОБА_3 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави
В іншій частині задоволення позову - відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: