"01" жовтня 2014 р. м. Київ К/800/10798/14
Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді: Олексієнка М.М. (доповідач),
суддів: Весельської Т.Ф.,
Винокурова К.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФ) про перерахунок пенсії за касаційною скаргою позивача на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року,
У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом, відповідно до якого просив, на підставі статті 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ), пунктів 1, 4 Порядку проведення перерахунку пенсій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, довідки ГУ МВС України в Полтавській області №4/6750, зобов'язати ГУ ПФ здійснити перерахунок пенсії, яка повинна складати 5562,71 грн.
Посилався на те, що має правові підстави до перерахунку пенсії, оскільки змінився розмір грошового забезпечення за посадою, яку він обіймав при звільненні.
Постановою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 жовтня 2013 року позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ГУ ПФ відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ та з урахуванням відомостей про грошове забезпечення, наведених у довідці ГУ МВС України в Полтавській області №4/6750, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 і провести відповідні виплати.
Харківській апеляційний адміністративний суд рішенням від 5 лютого 2014 року постанову районного суду скасував і ухвалив нову про відмову в задоволенні позову.
В касаційній скарзі позивач, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені апеляційним судом, просить рішення цього суду скасувати і залишити в силі постанову районного суду. Зазначає, що Конституцією України заборонено звуження змісту та обсягу прав на пенсійне забезпечення.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.
Як установлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_2 є пенсіонером МВС України, перебуває на обліку в ГУ ПФ та отримує пенсію з 01.01.1993 року. В лютому 2013 року він звернувся до пенсійного фонду про перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням грошового забезпечення за посадою, яку він обіймав при звільненні. До заяви долучив довідку ГУ МВС України за № 4/6750. Листом від 26.03.2013 року №109/Г-03 повідомлено про відсутність підстав до перерахунку пенсії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що розмір грошового забезпечення позивача за посадою, яку він обіймав, з квітня 2012 року збільшено, відповідно повинно бути здійснено перерахунок пенсії, не дивлячись на відсутність рішення Кабінету Міністрів України про підвищення заробітної плати військовослужбовців.
Апеляційний суд прийшов до висновку про правомірність дій відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії за правилами частини третьою статті 63 Закону № 2262-ХІІ, оскільки Кабінет Міністрів України не приймав рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідної категорії військовослужбовців, які мають право на пенсію за законом або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Висновки судів попередніх інстанцій не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до статті 63 цього Закону перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. (частина третя статті 63 в редакції Закону України від 16.12.2004 р. N 2255-IV, із змінами, внесеними згідно із Законами України від 03.04.2007 р. N 857-V, від 25.06.2009 р. N 1567-VI).
Процедура перерахунку пенсії та належні для цього підстави, призначена за вище згаданим Законом, визначена Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45.
Питання подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій за Законом № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління ПФУ від 30 січня 2001 року №3-1.
Згідно пункту 4 цього Порядку подання документів заяв про переведення з одного виду пенсій та інший, про перерахунок пенсій подається до органу, що призначає пенсію, заявником за місцем проживання, а при необхідності - його законним представником за місцем проживання.
Верховний Суд України, проаналізувавши зазначені нормативні акти, прийшов до висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють органи ПФУ. Вказаний висновок викладено в постанові від 22 квітня 2014 року (Справа №21-484а13), який згідно частини першої статті 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх судів України.
При цьому Верховний Суд України у вище згаданому рішенні зазначив, що за результатами розгляду заяви з доданими до неї документами пенсійний орган ухвалює рішення про перерахунок чи про відмову в перерахунку раніше призначеної пенсії.
Як свідчать фактичні обставини справи, ГУ ПФ рішення по заяві ОСОБА_2 не приймалося, а лише листом повідомлено про результати розгляду, що свідчить про порушення норм Закону № 2262-ХІІ.
Суд першої інстанції припустився помилки при визначенні способу захисту прав позивача.
Повноваження суду при вирішенні справи визначені статтею 162 КАС України. Відповідно до пункту 2 частини першої цієї норми у разі задоволення адміністративного позову, суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли закон встановлює повноваження суб'єкта публічної влади в імперативній формі, тобто його діяльність чітко визначена законом, то суд може зобов'язати відповідача прийняти конкретне рішення чи вчинити певну дію. У випадку, коли ж суб'єкт наділений дискреційними повноваженнями, то суд може лише вказати на виявлені порушення, допущені при прийнятті оскаржуваного рішення (дій), та зазначити норму закону, яку відповідач повинен застосувати при вчиненні певної дії (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.
Порядок та умови перерахунку пенсії визначаються Законом № 2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45, постановами правління ПФУ. В даному випадку ГУ ПФ наділено дискреційними повноваженнями, тому цей орган повинен прийняти рішення у межах своєї компетенції, а не суд.
Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, судами попередніх інстанцій лише порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, тому колегія суддів касаційної інстанції, керуючись статтею 229 КАС України, вважає за необхідне судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати і ухвалити нове про задоволення позову частково. Визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФ щодо неналежного розгляду звернення позивача про перерахунок пенсії та зобов'язати розглянути заяву і прийняте рішення з урахуванням обставин встановлених судом. В решті в задоволенні позову відмовити.
Позивачем судові витрати не понесені, тому немає підстав до їх стягнення з відповідного бюджету.
На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Скасувати постанову Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 2 жовтня 2013 року, постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2014 року та ухвалити нову про задоволення позову частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо неналежного розгляду звернення ОСОБА_2 про перерахунок пенсії та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області розглянути заяву позивача і прийняте рішення.
Постанова набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає, проте в частині задоволення позову може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: М.М. Олексієнко
Т.Ф. Весельська
К.С. Винокуров