17 вересня 2014 року К/800/48076/14
суддя Вищого адміністративного суду України Амєлін С.Є., перевіривши виконання вимог законодавства при подачі касаційної скарги управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року в справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Львова до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Львові про зобов'язання включити до актів звірки витрати на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги,
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено у зв'язку з тим, що в судовому порядку вирішуються вимоги про стягнення, тоді як пред'явлено вимогу про спонукання до вчинення дій шляхом включення сум у акти звірки, оскільки правило підписання актів звірки розрахунків стосується випадків, коли спір відсутній.
У касаційній скарзі ставиться питання про перегляд в касаційному порядку судових рішень.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухваленні, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли бути підставою для скасування чи зміни ухвалених судових рішень, відсутні такі підстави і в обґрунтуванні касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій постановили рішення з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, висловленої зокрема у постановах від 20 березня 2007 року № 21-1087во06, від 6 червня 2011 року № 21-1161а11, від 20 червня 2011 року № 21-76а11, від 28 листопада 2011 року № 21-366а11, від 19 березня 2012 року № 21-364а11, яка, відповідно до частини першої статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.
З огляду на наведені обставини касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження в справі за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі міста Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 серпня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Вищого адміністративного суду України С.Є. Амєлін