11 вересня 2014 року м. Київ К/9991/3325/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011
у справі № 2а-0570/15929/2011
за позовом Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут земельних відносин"
ОСОБА_3
третя особа Управління Державної реєстрації Донецької міської ради
про зобов'язання вчинити певні дії
Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі міста Донецька звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інститут земельних відносин" про зобов'язання вчинити певні дії, а саме визнання недійсними реєстраційних документів (запис про проведення державної реєстрації) ТОВ «Інститут земельних відносин» з моменту реєстрації, через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, який не можна усунути та ліквідувати шляхом припинення даної юридичної особи, зобов'язати Управління державної реєстрації Донецької міської ради виключити з ЄДРПОУ ТОВ «Інститут земельних відносин».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 залишено без змін.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, позивач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації відповідача посилаючись на те, що підприємство було зареєстровано на особу, яка не має жодного відношення до діяльності підприємства, а саме підприємство використовувалося іншими особами з метою прикриття незаконної господарської діяльності, ухилення від сплати податків, легалізації коштів та іншого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27.09.2005 ТОВ «Інститут земельних відносин» до Управління державної реєстрації Донецької міської ради були надані документи, передбачені ст.24 Закону України № 755, а державний реєстратор, перевіривши надані документи, не виявив порушень та здійснив державну реєстрацію.
Відповідно до ст. 5 Закону № 755-IV державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визначений вищевказаним законом та включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору для проведення державної реєстрації, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці, та перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації.
За відсутності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи державний реєстратор повинен внести до реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи ідентифікаційний код заявника відповідно до вимог Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації юридичної особи на підставі відомостей цієї реєстраційної картки (ч. 3 ст. 25 цього ж Закону).
Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає та будь-якого обов'язку державного реєстратора засвідчуватися у справжності наміру засновників займатися підприємницькою діяльністю та сплачувати податки не містить. Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним у випадках наступного усування обставин, що згідно зі ст. 27 Закону були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 33 Закону № 755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Частиною 2 ст. 38 Закону України № 755-IV передбачені підстави для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, а саме: визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути; провадження діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного фонду юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним місцезнаходженням.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом.
Абзацом 1 ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України визначено, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган як на підставу позовних вимог про визнання недійсним запису про державну реєстрацію посилався на те, що при створенні юридичної особи були порушені вимоги закону, які не можна усунути, а саме - реєстрація на підставну особу.
Судами під час розгляду справи не було встановлено порушень закону при здійсненні державної реєстрації відповідача", які не можуть бути усунуті. Належні та допустимі докази (вирок суду щодо встановлення фіктивності підприємства, висновки експертизи тощо) позивачем не надано.
Крім того, Законом України "Про державну податкову службу в Україні", а також іншими законодавчими актами, не передбачено право органів державної податкової служби на звернення із позовами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію з будь-яких підстав.
За таких обставин, а також зважаючи на положення наведених вище правових норм, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у податкового органу права на звернення до суду з позовними вимогами про визнання недійсним запису про державну реєстрацію.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у справі № 2а-0570/15929/2011 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі міста Донецька відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.11.2011 у справі № 2а-0570/15929/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко