11 вересня 2014 року м. Київ К/9991/1913/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011
у справі № 2а/0570/16660/2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНТЕРСТАР 5"
до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька
про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "ІНТЕРСТАР 5" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2011 позовні вимоги задоволено частково.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2011 залишено без змін.
У прийнятті названих рішень суди виходили з недоведеності податковим органом існування обставин, з якими підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України пов'язує можливість позбавлення особи статусу платника ПДВ.
Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судовими інстанціями у справі з'ясовано, що за рішенням від 24.05.2011 № 83 податковим органом було анульовано реєстрацію Підприємства платником ПДВ на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає органу державної податкової служби декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Пунктом 184.2 цієї статті визначено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті "а" пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах "б" - "и" пункту 184.1 цієї статті, - за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного органу державної податкової служби. Свідоцтво про реєстрацію платника податку вважається анульованим з дати анулювання реєстрації платника податку.
Суди попередніх інстанцій дослідили податкові декларації позивача з податку на додану вартість та уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок за період з квітня 2010 року по квітень 2011 року, та прийшли до висновку про наявність у позивача постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.
Колегія суддів погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що у відповідача були відсутні правові підстави для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України.
Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 2а/0570/16660/2011 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі міста Донецька відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.10.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.12.2011 у справі № 2а/0570/16660/2011 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко