"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/31227/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Корюківської районної державної адміністрації Чернігівської області (далі - РДА), Корюківської районної санітарно-епідеміологічної станції (далі - Станція), третя особа: Корюківська міська рада Чернігівської області (далі - Міська рада),
про визнання рішення протиправним, скасування висновків та зобов'язання вчинити дії,-
У вересні 2012 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними рішення начальника Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області та головного державно санітарного лікаря Корюківського району Чернігівської області щодо відмови у погодженні документації із землеустрою про відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів; скасування висновку головного державного санітарного лікаря Корюківського району Чернігівської області про відмову у погодженні документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів; зобов'язання начальника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області та головного державного санітарного лікаря Корюківського району Чернігівської області погодити висновок про погодження документації із землеустрою та надати відповідну документацію необхідну для виконання будівельних робіт.
Зазначили, що оскаржувані рішення протиправні, оскільки порушують норми чинного законодавства.
20 листопада 2012 року постановою Корюківського районного суду Чернігівської області, позов задоволено частково.
Визнані протиправними рішення начальника Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА та головного державного санітарного лікаря Корюківського району щодо відмови у погодженні документації із землеустрою про відведення земельних ділянок у власність для будівництва індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1; скасований висновок головного державного санітарного лікаря Корюківського району щодо відмови у погодженні документації із землеустрою про відведення земельних ділянок у власність для будівництва; зобов'язано начальника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області та головного державного санітарного лікаря Корюківського району Чернігівської області погодити висновок про погодження документації із землеустрою за умови виконання позивачами норм Державних санітарних правил Планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.12.1996 року, (додаток 10) та ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» (таблиця 7,5. примітка 3) та надати відповідну документацію необхідну для виконання будівельних робіт.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції зазначив, що погодження документації із землеустрою можливе за умови виконання позивачами вимог Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.12.1996 року (додаток 10, примітка 3) ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» (таблиця 7.5. примітка 3).
26 березня 2013 року постановою Київського апеляційного адміністративного суду постанова Корюківського районного суду Чернігівської області від 20 листопада 2012 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися із касаційною скаргою про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Корюківського районного суду Чернігівської області, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 1.12.2011 року Крюківська міська рада Чернігівської області прийняла рішення щодо надання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою про відведення земельних ділянок для передачі їх безоплатно у власність громадянам для будівництва індивідуальних гаражів на АДРЕСА_1.
Після прийняття зазначеного рішення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до начальника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області для отримання необхідної документації, але отримали відмову, мотивовану тим, що відповідно до Генерального плану м. Корюківка, Чернігівської області, дана територія визначена, як територія школи мистецтв та гімназії.
20 лютого 2012 року комісія зі складу забудовника земельної ділянки, представника міської ради, архітектора, головного державного санітарного лікаря в Корюківському районі та представника інспекції з пожежної безпеки склала акт, відповідно до якого на підставі Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України №173 від 19.12.1996 року, районна CEC повідомила ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, що на АДРЕСА_1 можливе розміщення індивідуальних гаражів до 10 одиниць.
10 липня 2012 року між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та Дочірнім підприємством «Старожитності Полісся» ДП Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології HAH України був укладений договір № 676-СП щодо здійснення археологічної експертизи земельних ділянок для будівництва гаражів.
З отриманими висновками ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулись до Корюківського районного виробничого відділу Чернігівської РФ «Центр ДЗК» для виготовлення технічної документації та проекту землеустрою та уклали відповідний договір.
Після виготовлення всієї необхідної документації, вона була надана для перевірки до спеціаліста Корюківської міської ради Чернігівської області та передана на комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Відповідно до висновку головного державного санітарного лікаря позивачам було відмовлено у погодженні документації, оскільки вона не відповідає положенням Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.12.1996 року, згідно яких відсутня відстань в 15 м. від стіни гаража до границі земельної ділянки гімназії.
Згідно з висновком відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області також позивачам відмовлено у погодженні документації із землеустрою, оскільки згідно Генерального плану територія, на якій планується будівництво гаражів, визначена як територія школи мистецтв та гімназії.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, прийшов до помилкового висновку, що погодження документації із землеустрою можливе за умови виконання позивачами вимог Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів», затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.12.1996 року (додаток 10, примітка 3) ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» (таблиця 7.5. примітка 3).
Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що відстань від стіни гаража до межі земельної ділянки гімназії становить 13 метрів, що не заперечується позивачами.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до плану детального планування, який уточнює положення генерального плану м. Корюківка, Чернігівської області та визначає планувальну організацію і розвиток території міста на даній території будівництво гаражів не передбачено. Розміщення гаражів планом детального планування передбачено в інших місцях: на вулицях Інтернаціоналістів, Садова - перша черга та Дудка на розрахунковий період.
Затвердження або відмова у затверджені документації із землеустрою здійснюється органами державної влади в порядку передбаченому Типовим положенням про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1420 від 23.12.2009 року.
Державні будівельні норми «Планування і забудова міських і сільських поселень» поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.
Відповідно до пункту 7.44 ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» гаражі та автостоянки індивідуальних автомобілів слід розміщати, в основному, на периферії житлових районів і магістральних територіях або в їх межах на ділянках, віддалених від місць, призначених для ігор дітей і відпочинку населення.
Згідно з ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» (таблиця 7.5) відстань від меж земельних ділянок загальноосвітніх сіл, дитячих дошкільних установ до стін гаража або меж відкритої стоянки повинна бути не менше 15 метрів.
Норми ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» є обов'язковими для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, і здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських сільських поселень.
Державні санітарні правила «Планування та забудови населених пунктів», затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996 року, також встановлюють вимогу відстані від гаражів до границі земельних ділянок загальноосвітніх шкіл, дитячих шкільних закладів при 10 одиницях гаражів не менше 15 метрів.
Згідно з п. 1.2 Державних санітарних правил «Планування та забудови населених пунктів» ці ж правила є обов'язковими для дотримання всіма державними, кооперативними та приватними підприємствами, організаціями та установами незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності, а також посадовими особами та громадянами України.
Суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що головний державний санітарний лікар Корюківського району Чернігівської області та начальник Відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області, відмовляючи у погоджені проекту землевпорядної документації, діяли у відповідності до положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських поселень» та Типового положенням про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, оскільки відстань від стіни гаража до межі земельної ділянки гімназії становить 13 метрів, а для погодження проекту повинна становити 15 метрів.
Позовні вимоги про зобов'язання начальника відділу регіонального розвитку містобудування та архітектури Корюківської РДА Чернігівської області та головного державного санітарного лікаря Корюківського району Чернігівської області вчинити відповідні дії не підлягає задоволенню, оскільки це є формою втручання у повноваження суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.