11 вересня 2014 року м. Київ К/800/46906/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області (далі - УПФУ) на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2, як фізичної особи-підприємця, до УПФУ,
про визнання незаконною та скасування вимоги, -
У липні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про визнання незаконною та скасування вимоги УПФУ № Ф-893 від 29 квітня 2013 року щодо сплати недоїмки, припинення нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На обґрунтування позову зазначила, що перебуває на пенсії за віком, а також є фізичною особою - підприємцем, що обрала спрощену систему оподаткування.
Обов'язок сплачувати єдиний внесок відсутній, прийнята УПФУ вимога незаконна.
29 липня 2013 року постановою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року, позов задоволено частково.
Вимогу УПФУ № Ф-893 від 29 квітня 2013 року щодо сплати недоїмки, у розмірі 5 766,45 грн., скасовано.
Мотивуючи рішення, суди попередніх інстанції зазначили, що ОСОБА_2 документально підтвердила призначення пенсії та оподаткування доходів від здійснюваної підприємницької діяльності на умовах спрощеної системи оподаткування.
Враховуючи відсутності законодавчо встановлених обмежень до осіб, яким пенсію за віком призначено на пільгових умовах, у ОСОБА_2 відсутній обов'язок щодо сплати єдиного соціального внеску.
УПФУ звернулось із касаційною скаргою про скасування постанови Донецького окружного адміністративного суду та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 зареєстрована в УПФУ як фізична особа підприємець і здійснює свою діяльність на умовах сплати єдиного податку.
Відповідно до пенсійного посвідчення ОСОБА_2 є пенсіонером за віком.
29 квітня 2013 року УПФУ прийняла вимогу № Ф-893 про сплату боргу з недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2013 рік, у розмірі 5 766,45 грн.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову виходячи з наступного.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України № 2464-VI від 8 липня 2010 року «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску за загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платником єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 2 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 від 26 грудня 1992 року «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 3 наведеної норми перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України №727/98 від 3 липня 1998 року «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який не передбачає здійснення жодних реєстраційних чи перереєстраційних процедур таких платників з подальшою видачею відповідних документів.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затверджений постановою правління Пенсійного фонду України №22-2 від 8 жовтня 2010 року.
Згідно з п. 2.1 даного Порядку звіт до органів Пенсійного фонду подається особисто фізичною особою, страхувальником або відповідальною особою фізичної особи або страхувальника за місцем взяття на облік в органах Пенсійного фонду.
6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 7 липня 2011 року № 3609-VI, яким ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державі соціальне страхування» доповнено ч. 4 та звільнено від сплати за себе єдиного внеску осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 має статус пенсіонера за віком, що дає їй право сплачувати єдиний внесок у добровільному порядку, суди попередніх інстанцій прийшли до правильного висновку про задоволення позовних вимог про скасування вимоги УПФУ щодо нарахування ОСОБА_2 єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування після 6.08.2011 року.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Управління пенсійного фонду України у м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області відхилити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 липня 2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 3 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.