"22" вересня 2014 р. м. Київ К/800/13395/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Моторного О.А. - головуючого,
Кошіля В.В.,
Степашка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби
на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2012
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013
у справі № 2а-1870/7058/12
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вотекс-спецмонтаж-плюс"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 10.05.2012 № 0000192260/11816.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, у зв'язку з чим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ «Вотекс-спецмонтаж-плюс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Експортком» за грудень 2011 року, за результатами якої складений акт від 17.04.2012 №291/2260/32779006/10, у висновках якого встановлено порушення позивачем вимог п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового кредиту у розмірі 1487730,00 грн.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 №0000192260/11816 про нарахування грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальній сумі 1859663,00 грн., у тому числі за основним платежем - 1487730,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 371933,00 грн.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування вказаного повідомлення-рішення, враховуючи наступне.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Експортком» згідно договору підряду від 10.11.2011 №10/бмр, підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинними документами, зокрема: довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, відомостями ресурсів до актів прийняття, актами прийняття виконаних будівельних робіт та податковими накладними. Оплата за будівельно-монтажні роботи підтверджується платіжними дорученнями.
В матеріалах справи відсутні докази встановлення податковим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірний договір, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угоди позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.
Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
За наведених обставин, у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим судами правомірно скасоване спірне податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 № 0000192260/11816.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 27.09.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.01.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) В.В. Кошіль
(підпис) О.І. Степашко