"18" вересня 2014 р. м. Київ К/800/15782/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Суддів: Лиски Т.О. (доповідач),
Бутенка В.І.,
Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 777" до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання частково протиправним та часткове скасування рішення, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, -
У травні 2012 року ТОВ "Автотранспортне підприємство 777" звернулося до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим про визнання частково протиправним та часткове скасування рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасованим рішення відповідача №590 від 25 квітня 2012 року в частині застосування штрафних санкцій у розмірі 9030,08 грн.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у справі, Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим звернулося з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи про та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного Фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Згідно з частинами 8, 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, посадовими органами відповідача проведено перевірку правильності нарахування, обліку та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01червня 2009 року по 31 січня 2012 року, а також відповідність відомостей, наданих в Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування за 2009-2011 роки, січень 2012 року.
За результатом вказаної перевірки складено Акт № 34-Ю від 29 лютого 2012 року, яким встановлено порушення позивачем в січні, лютому 2011року, у зв'язку з неправильним заповненням строк Звіту знижено єдиний внесок за ставкою 37,26 % в розмірі 17 921,15 грн., а також в березні-вересні 2011 року, у зв'язку з невірним застосуванням тарифу знижено єдиний внесок за ставкою 37,26 % в розмірі 680,35 грн. та завищено єдиний внесок за ставкою 8,41 % в розмірі 153,53 грн.
За результатом проведеної перевірки на підставі акту № 34 - Ю від 29 лютого 2012 року, позивачу донараховано єдиний внесок за ставкою 37,26 % в розмірі 18601,50 грн. та зменшено єдиний внесок за ставкою 8,41 % в розмірі 153,53 грн.
Також, на підставі зазначеного акту № 34 - Ю від 29 лютого 2012 року, 25 квітня 2012 року відповідачем прийнято Рішення № 590 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 9300,75 грн.
Відповідно до пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний базовий звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.
Судами встановлено, що не нарахування позивачем єдиного внеску за січень, лютий 2011 року виникло у зв'язку із неправильним заповненням позивачем строк звіту.
Проте, сплата єдиного внеску проведена позивачем у повному обсязі та у строки визначені чинним законодавством, що підтверджується платіжними дорученнями № 880 від 27 січня 2011 року, № 894 від 04 лютого 2011 року, № 902 від 10 лютого 2011 року, № 979 від 25 березня2011 року, № 953 від 11 березня 2011 року.
Крім того, листом від 19 вересня 2012 року за вих. № 14 позивач звертався до Пенсійного фонду з проханням зарахувати переплату в сумі 9341,48 грн. в рахунок сплати єдиного внеску за січень 2011 року та 8579,67 грн. в рахунок сплати єдиного внеску за лютий 2011 року.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що правові підстави для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відсутні, оскільки сплата єдиного внеску здійснена позивачем в повному обсязі та в строки передбачені чинним законодавством, тому будь-яких порушень прав і інтересів держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим, у зв'язку із неправильним заповненням рядків звітів за січень, лютий 2011 року, не допущено.
Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки судові рішення постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими.
Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: