"30" вересня 2014 р. м. Київ К/9991/57813/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - судді суддівТракало В.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року у справі за позовом Голови садівницького товариства "Глядин" Шляхова Олексія Фроловича до управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області про зобов'язання вчинити певні дії щодо розгляду звернення,
У листопаді 2011 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача. Просив зобов'язати управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області вчинити певні дії щодо розгляду звернення.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області та зобов'язано відповідача надати позивачу інформацію щодо видачі державних актів на право власності на земельні ділянки, виділені садівницькому товариству "Глядин" згідно із розпорядженнями Вишгородської районної державної адміністрації у Київській області від 10 липня 2003 року № 348, від 20 липня 2004 року № 450 та від 10 квітня 2006 року № 211.
18 квітня 2012 року до Київського окружного адміністративного суду в порядку статті 263 КАС України надійшла заява представника Управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області про відстрочення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року в адміністративній справі № 2а-5228/11/1070.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року, відмовлено у задоволенні заяви управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області про відстрочення виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року в адміністративній справі № 2а-5228/11/1070.
У касаційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі розпоряджень Вишгородської районної адміністрації Київської області від 10 липня 2003 року № 348, від 20 липня 2004 року № 450, від 10 квітня 2006 року № 211 була розроблена технічна документація зі складання державних актів на право власності на земельну ділянку, яка зберігається в тому числі в Управлінні Держкомзему у Вишгородському районі Київської області та вилучена не була.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вилучення на підставі постанови старшого слідчого ОВС ГС управління Міністерства внутрішніх справ України від 17 жовтня 2008 року та протоколу виїмки від 16 жовтня 2008 року Книг записів реєстрації держаних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею по Хотянівській та Лебедівській сільським радам Вишгородського району Київської області за 2003-2008 роки у Вишгородському районному відділі № 11 Київської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» не є обставиною, що відповідно до частини 1 статті 263 КАС України, ускладнює виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за наявності якої особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження може звернутись до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Згідно п. 1.21. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року № 43, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 року за № 354/3647, встановлено, що реєстрація землеволодінь та землекористувань - це складова частина автоматизованої системи державного земельного кадастру, яка складається з комп'ютерної бази даних, що містить відомості про складання та видачу державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, порядок, функціонування і ведення якої встановлює Держкомзем України.
Пунктами 4.1., 4.2. вказаної Інструкції встановлено, що власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі зберігають видані їм державні акти і договори як документи періодичного використання. Другий примірник державного акта або договору зберігаються у вогнетривких шафах у приміщеннях відповідних рад чи державних адміністрацій або за їх дорученням - у приміщеннях районних (міських) відділів (управлінь) земельних ресурсів Держкомзему України.
За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку, що заява про відстрочення виконання судового рішення задоволенню не підлягає, оскільки обставини, які ускладнюють його виконання, відсутні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права безпідставні, не ґрунтуються на доказах та спростовуються висновками судів.
Тому колегія суддів, перевіривши у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами норм матеріального та процесуального, приходить до висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 220, 220-1 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу управління Держкомзему у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2012 року - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Судді:В.В. Тракало Я.Л. Іваненко М.І. Мойсюк