"25" вересня 2014 р. м. Київ К/800/10149/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Блажівської Н.Є.,
Юрченко В.П.
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області (далі - Інспекція) на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року у справі за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Славутської міської ради Хмельницької області (далі - Управління) до Інспекції, третя особа: Славутська міська рада Хмельницької області (далі - Міська рада),
про скасування п. 3 вимоги, -
У вересні 2012 року Управління звернулося до суду з адміністративним позовом про скасування п. 3 вимоги Інспекції №17-04-17/6192 від 28.08.2012 року (далі - Вимога) щодо усунення виявлених порушень фінансової дисципліни.
На обґрунтування позову зазначило, що п. 3 оскаржуваної вимоги неправомірний, оскільки 12.05.2010 року Міська рада прийняла рішення № 1-43/2010 «Про бюджет м. Славути на 2010 рік», № 27-2/2010 від 30.12.2010 року «Про бюджет м. Славути на 2011 рік» та № 23-14/2012 від 10.01.2012 року «Про бюджет м. Славути на 2012 рік», відповідно до яких керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників і здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премію та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.
24 жовтня 2012 року постановою Хмельницького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року, позов задоволено.
Пункт 3 Вимоги визнано неправомірним та скасовано.
Інспекція звернулася із касаційною скаргою про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду і ухвалення нової постанови про відмову у задоволені позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 21.06.2012 року до 27.07.2012 року Інспекція здійснила планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління за 2010, 2011 роки та І півріччя 2012 року, за наслідками якої 26.07.2012 року був складений акт.
28 серпня 2012 року Інспекція прийняла Вимогу № 17-04-17/6192 щодо усунення Управлінням порушень фінансової діяльності.
У пункті 3 Вимоги № 17-04-17/6192 зазначено, що заступникам начальника Управління проводилось нарахування та виплата премії, надбавок та матеріальної допомоги при відсутності рішення органу виконавчої вищого рівня, у зв'язку з чим порушено вимоги п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 9.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Незаконно нараховано та виплачено двом заступникам начальника Управління зазначених виплат, у розмірі 78876,73 грн., за період з 1.01.2010 року до 1.07.2012 року, що призвело до незаконного перерахування внесків до державних цільових фондів та перерахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з ст. 2 Закону України «Про оплату праці» основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати - до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які проводяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 268 від 9.03.2006 року «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» преміювання керівників органів виконавчої влади та інших органів, їх заступників, встановлення їм надбавок, передбачених цією постановою, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймається органом вищого рівня.
Преміювання сільських, селищних і міських голів, голів районних і районних у містах рад, їх заступників, встановлення їм надбавок, надання матеріальної допомоги здійснюється у порядку та розмірі, установлених цією постановою, у межах затверджених видатків на оплату праці. Рішення про зазначені виплати приймаються відповідною радою.
Згідно з рішенням Міської ради №1-43/2010 від 12.05.2010 року «Про бюджет м. Славутич на 2010 рік» керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників і здійснюють фактичні видатки на заробітну плату, включаючи видатки на премію та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах фонду заробітної плати затвердженого для бюджетних установ у кошторисах або планах використання бюджетних коштів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створюванні радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Суди першої та апеляційної інстанцій правильно зазначили, що вищестоящим органом Управління, який приймає рішення про зазначені виплати, є Міська рада.
Рішеннями Міської ради № 27-2/2010 від 30.12.2010 року «Про бюджет м. Славута на 2011 рік» та № 23-14/2012 від 10.01.2012 року «Про бюджет м. Славута на 2012 рік» не погоджене право керівника на здійснення конкретних виплат заробітних плат, премій, надбавок заступникам начальника Управління.
Суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що суд не може вирахувати яка сума премій, допомог, інших заохочувальних та компенсаційних виплат була виплачена в 2010 році і в період з 1.01.2011 року до 1.07.2012 року та суми перерахованих внесків до державних цільових фондів та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зазначені періоди у зв'язку з чим п. 3 Вимоги підлягає скасуванню.
Висновки судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову є обґрунтованими.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Рівненській області залишити без задоволення.
Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2012 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Блажівська Н.Є.
Юрченко В.П.