15 вересня 2014 року м. Київ К/9991/15078/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючий:Нечитайло О.М.
Судді:Пилипчук Н.Г.
Цвіркун Ю.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 р.
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 р.
у справі №2а-9811/11/2070
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Юрполіс-Аудит»
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова
про скасування наказу та визнання протиправними дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Аудиторська фірма «Юрполіс-Аудит» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі-відповідач) про скасування рішення про скасування наказу та визнання протиправними дій.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 р., позовні вимоги задоволено, скасовано наказ від 25.03.2011 р. №927 та визнано неправомірними дії податкової інспекції по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача, результати якої оформлено довідкою від 08.04.2011 р. №1297/23-506/30359085, а також стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
25.03.2011 р. податковим органом було підготовлено запит №6518/10/23-516 про надання позивачем інформації та її документального підтвердження з питань визначення правомірності декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року, а також повідомлення №6517/10/23-516 про запрошення платника податків до органу державної податкової служби.
Того ж дня, наказом №927 контролюючий орган призначив проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з питань визначення правомірності декларування податкового зобов'язання та податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість за грудень 2010 року.
08.04.2011 р. відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «Укрспецкабель», за результатами якої складено довідку від 08.04.2011 р. №1297/23-506/30359085.
Підставами для проведення вказаної перевірки відповідач визначив приписи пп.78.1.1, 78.1.4 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, підстави та порядок проведення перевірок платників податків органами державної податкової служби визначаються нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до приписів ст. 75 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Пунктом 79.1 ст.79 Податкового кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Загальний порядок проведення документальних позапланових перевірок визначається ст.78 Податкового кодексу України.
Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 вказаного Кодексу, встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Виходячи з аналізу наведених правових норм, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення. В свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності таких умов: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом позивачу направлено обов'язковий письмовий запит від 25.03.2011 р. №6518/10/23-516 про надання інформації та її документального підтвердження, однак, у той же день, без спливу встановленого законодавцем строку для отримання відповіді, наказом від 25.03.2011 р. призначено спірну перевірку, чим було позбавлено позивача права надати пояснення та їх документальне підтвердження стосовно господарських взаємовідносин з ТОВ«Укрспецкабель».
Отже, з урахуванням встановлених обставин, суди попередніх інстанцій цілком аргументовано визначились із тим, що суб'єкт владних повноважень - відповідач у спірних правовідносинах при складанні наказу від 25.03.2011 р. №927 не дотримався вимог Податкового кодексу України, а відтак, відсутні визначені законом підстави для проведення спірної перевірки.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про протиправність спірного наказу та неправомірність дій податкової інспекції по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки позивача.
Мотивація та докази, наведені у касаційній скарзі, не дають адміністративному суду касаційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію судів попередніх інстанцій.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2011 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 р. у справі №2а-9811/11/2070 залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Нечитайло О.М.
Судді:Пилипчук Н.Г.
Цвіркун Ю.І.