Справа: № 754/6006/14-а Головуючий у 1-й інстанції:Зотько Т.А. Суддя-доповідач: Шурко О.І.
Іменем України
25 вересня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Шурка О.І.,
суддів Василенка Я.М., Степанюка А.Г.,
при секретарі Дешко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення перерахованої допомоги на оздоровлення за 2011, 2012 роки, -
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернулась з письмовою заявою 20.11.2013 року до відповідача з проханням виплатити нараховані їй кошти на оздоровлення за 2011, 2012 роки, згідно розпоряджень УП та СЗН Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, однак отримала відповідь в якій зазначено, що виконання рішень суду може бути здійснене лише у разі наявності відповідних бюджетних призначень, а саме для виконання рішення суду, вважаючи такі дії відповідача неправомірними, вона звернулась до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення суду реалізоване не в повному обсязі, при цьому боржником виконана зобов'язальна частина рішення про нарахування соціальних виплат, а отже позовна заява в частині вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 невиплачену допомогу на оздоровлення за 2011 рік згідно з Розпорядженням №350 від 28.03.2013 року підлягає задоволенню, однак вимоги позивача, щодо стягнення на її користь невиплачену допомогу на оздоровлення за 2012 р. в сумі 5.245 грн., перераховану УП та СЗН Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації згідно Розпорядження №496 від 30.10.2013 р. не підлягають задоволенню з тих підстав, що вказані кошти стягнуті з відповідача в порядку зміни способу і порядку виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013року.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12.07.2012року по справі № 2а-633/12, у позові ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, відмовлено в задоволенні.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року вище зазначену постанову скасовано, адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено, визнанні протиправними дії та зобов'язано УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 рік та подати розрахунок на виплату в Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Згідно з Постановою Деснянського районного суду м. Києва віл 06.10.2011 року по справі № 2а-5681/11, позов ОСОБА_2 до УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації задоволено, зобов'язано УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації провести нарахування та виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням проведених виплат.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року вище зазначену постанову скасовано. Адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнанні протиправними дії та зобов'язано УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити перерахунок ОСОБА_2 щорічної одноразової допомоги на оздоровлення за 2011 рік, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України у порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 9 ч. І ст. 87 БК України встановлено, що до видатків, що здійснюються з Державного бюджету України належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 48 БК України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом.
Судом встановлено, що боржником рішення судів не виконуються з незалежних від нього причин.
Разом з тим, згідно з ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.04.2014 року в справі №2603/6442/12, заяву ОСОБА_2, заяву про зміну способу та порядку виконання постанови суду - задоволено. Змінено спосіб і порядок виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року за позовом ОСОБА_2 до УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії. Стягнуто з Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 5365 грн., які нараховані УПСЗН Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що стягнення з відповідача на її користь невиплаченої допомоги на оздоровлення за 2012 р. в сумі 5.245 грн., перераховану УПСЗН Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації згідно Розпорядження №496 від 30.10.2013 р. не підлягають задоволенню з тих підстав, що вказані кошти стягнуті з відповідача в порядку зміни способу і порядку виконання Постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 24.09.2013 року.
Відповідно до ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 08.04.2014 року в справі №2-а-5681/11 (провадження 6-а/754/36/14), заяву ОСОБА_2 про зміну способу та порядку виконання постанови суду - залишено без задоволення.
Оскільки норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх, враховуючи те що рішення суду реалізоване не в повному обсязі, при цьому боржником виконана зобов'язальна частина рішення про нарахування соціальних виплат, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позовна заява в частині вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 невиплачену допомогу на оздоровлення за 2011 рік в сумі 4.680 грн., перераховану УП та СЗН Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації згідно з Розпорядженням №350 від 28.03.2013 року підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Шурко О.І.
Судді: Василенко Я.М.
Степанюк А.Г.