Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001
м. Миколаїв.
13 травня 2013 року Справа № 814/1785/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мельника О. М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1
доУправління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (відділ примусового виконання рішень), вул. Декабристів, 41/23, м.Миколаїв,54020
провизнання дій неправомірними, скасування постанови від 01.04.2013р. , зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся з вимогами про визнання дій управління ДВС (відділу ПВР) ГУЮ у Миколаївській області стосовно відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) по адміністративній справі №2а-7851/11/1470 (Постанови Миколаївського ОАС від 28.02.2012р.) неправомірними; скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по адміністративній справі №2а-7851/11/1470 за виконавчим листом №2а-7851/11/1470 від 21.01.2013р., як таку що не відповідає вимогам законодавства; зобов'язання управління ДВС ГУЮ (відділ ПВР управління) у Миколаївській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Миколаївського ОАС по адміністративній справі №2а-7851/11/1470 у частині зобов'язання боржника (в/ч НОМЕР_1 ) здійснити певні дії (а саме: зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на суму 511.15 грн. (п.2 рішення суду) та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення (п.4 рішення суду) на підставі Довідок про виплату заборгованості з грошового забезпечення від 25.02.2010р. №49. від 16 02.2011р. №121. від 01.08.2011р. №704:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державний виконавець при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження прийняв поспішне, необґрунтоване рішення, не звернув увагу на не повне виконання рішення суду, тому порушив права позивача.
Відповідач заперечив проти позову, вважає свої дії правомірними, постанову законною, оскільки у виконавчому документі, пред'явленому до виконання стоїть відмітка про завершення виконавчого провадження. Крім того у виконавчому листі не зрозуміло викладено резолютивну частину рішення суду.
Суд вивчив доводи сторін, дослідив наявні в справі докази надав оцінку фактичним обставинам справи та дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.02.12 задоволено позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії відповідача в частині невиплати грошового забезпечення в сумі 511,15 гривень та зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, стягнення з в/ч НОМЕР_1 залишку грошового забезпечення в сумі 511,55 гривень, зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення.
29.10.12 Миколаївським окружним адміністративним судом по цій справі виданий виконавчий лист №2а-7851/11/1470 з зазначеними вище вимогами.
07.11.12 державним виконавцем відділу примусового виконання рішень відкрито виконавче рішення №35042946 в частині стягнення з військової частини НОМЕР_1 залишку грошового забезпечення в сумі 511,55 гривень. Зазначена сума 511,55 у повному обсязі була стягнута з в/ч НОМЕР_1 на користь позивача. 21.01.13 державним виконавцем було прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його повним виконанням.
Позивач не погодився з рішенням про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з його повним виконанням та звернувся до суду щодо його оскарження.
25.03.2013 року Миколаївським окружним адміністративним судом розглянуто даний позов та винесено постанову, згідно якої відмовлено в задоволенні позову, оскільки позивачем окремо не подавалась заява відповідно до норм ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" та наголошено про те, що позивач не позбавлений права повторного звернення до органів виконавчої служби з зазначеним виконавчим листом для примусового виконання його в частині зобов'язального характеру.
27.03.2013р. позивач повторно пред'явив до управління ДВС (відділ ПВР) ГУЮ у Миколаївській області до виконання виконавчий лист Миколаївського ОАС від 29.10.2012р. по справі №2а- 7851/11/1470 та заяву стосовно примусового виконання рішення суду у частині нарахування та виплати компенсації (зобов'язання боржника виконати певні дії).
Однак, 01.04.2013р. старший державний виконавець відмовив в прийнятті до провадження виконавчого документа на підставі того, що на виконавчому листі є відмітка ДВС про завершення виконавчого провадження на підставі п.8 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», тобто в зв'язку з фактичним повним виконанням.
Суд вважає таке рішення державного виконавця протиправним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи виконавче провадження у частині зобов'язання боржника виконати певні дії відповідачем не відкривалось, і не могло бути фактично виконаним.
Жодних інших підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження відповідачем в постанові від 01.04.2013 року не зазначено.
Щодо посилання відповідача в запереченнях на те, що резолютивну частину виконавчого листа викладено судом не зрозуміло, суд зауважує, що це не є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження. Однак є підставою для звернення державним виконавцем до суду щодо встановлення способу і порядку виконання судового рішення в порядку статті 263 КАС України.
Таким чином, позовні вимоги в частині скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) по адміністративній справі №2а-7851/11/1470 за виконавчим листом №2а-7851/11/1470 від 21.01.2013р.,-є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
В частині позовних вимог про визнання дій управління ДВС (відділу ПВР) ГУЮ у Миколаївській області стосовно відмови у відкритті виконавчого провадження (відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа) по адміністративній справі №2а-7851/11/1470 (Постанови Миколаївського ОАС від 28.02.2012р.) неправомірними, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню. Так, фактично судом визнано що ці дії були протиправними і передчасними, оскільки визнано протиправною постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, яка була наслідком таких дій.
Тому, скасування постанови є достатнім способом захисту порушених прав позивача.
Позовні вимоги про зобов'язання управління ДВС ГУЮ у Миколаївській області відкрити виконавче провадження за виконавчим листом Миколаївського ОАС по адміністративній справі №2а-7851/11/1470 у частині зобов'язання боржника (в/ч НОМЕР_1 ) здійснити певні дії - задоволенню не підлягають.
Так, як для фактичної реалізації подібного рішення суду, відповідач не матиме підстав для відкриття провадження, оскільки буде відсутня відповідна заява з боку стягувача. Тобто виникнуть умови, які ускладниватимуть виконання рішення суду, що є неприпустимим з огляду на принципи адміністративного судочинства і практики Європейського суду з прав людини.
Таким чином, позивач має пред'явити до виконання виконавчий лист Миколаївського ОАС від 29.10.2012р. по справі №2а- 7851/11/1470 та заяву стосовно примусового виконання рішення суду у частині нарахування та виплати компенсації (зобов'язання боржника виконати певні дії) повторно, а відповідач діяти з урахуванням висновків суду в даній справі.
Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати державного мита суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд може звільнити позивача від оплати судових витрат. Враховуючи те, що позивач був звільнений з військової служби та тривалий час не отримав остаточного розрахунку від відповідача та зважаючи на обґрунтованість частини його вимог, суд вважає за можливе звільнити позивача від сплати судового збору.
З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані частково.
Керуючись ст. 2, 7, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 01.04.2013р. ВП№37256219.
В задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.М. Мельник