29 вересня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого: Кузнєцова В.О.,
суддів:Дем'яносова М.В.,Ситнік О.М.,
Коротуна В.М., Штелик С.П.,-
розглянувши заяву ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_6 до Кіровоградської міської ради, третя особа - Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, про визнання права на оренду земельної ділянки та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки,
У вересні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до Кіровоградської міської ради, третя особа - Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, про визнання права на оренду земельної ділянки та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки.
Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 08 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 25 червня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року відмовлено ОСОБА_6 у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
ОСОБА_6 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із заявою про перегляд ухвали колегії суддів судової падати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Згідно з ч. 1 ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У заяві ОСОБА_6 посилається на неоднакове застосування касаційним судом положень ст.ст. 641, ч. 2 ст. 642 ЦК України.
До заяви додано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме, постанову Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року, постанови Вищого господарського суду України від 09 листопада 2006 року, від 12 липня 2011 року, рішення господарського суду міста Києва від 21 квітня 2011 року, від 04 травня 2011 року, від 02 червня 2011 року.
У роз'ясненнях, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України» зазначено, що судовими рішеннями на які заявник посилається на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, можуть бути рішення: Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ; Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України; Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалені, як судом касаційної інстанції; апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ» від 22 лютого 2007 року №697-V. Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.
Оскільки постанову Верховного Суду України від 25 вересня 2012 року прийнято в порядку ст. 355, 360-3, 360-5 ЦПК України та не є судовим рішенням, ухваленим як судом касаційної інстанції, тому на вказану постанову не може здійснюватися посилання як на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
Крім того, рішення господарського суду міста Києва від 21 квітня 2011 року, від 04 травня 2011 року, від 02 червня 2011 року не є судовими рішеннями, ухваленими як судом касаційної інстанції, а отже на вказані судові рішення не може здійснюватися посилання як на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК.
У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11 «Про судову практику застосування статей 353 - 360 Цивільного процесуального кодексу України» роз'яснено, що під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Оскільки зі змісту заяви та долучених до заяви судових рішень, зокрема, постанови Вищого господарського суду України від 09 листопада 2006 року, від 12 липня 2011 року, оскаржуваної ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року не вбачається неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, у допуску справи до провадження слід відмовити.
Керуючись ст. 353, 355 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_6 до Кіровоградської міської ради, третя особа - Управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Кіровоградської міської ради, про визнання права на оренду земельної ділянки та зобов'язання укласти договір оренди земельної ділянки, за заявою ОСОБА_6 про перегляд ухвали судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 липня 2014 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.О. Кузнєцов
Судді: М.В. Дем'яносов
В.М. Коротун
О.М. Ситнік
С.П. Штелик