ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
1/270
м. Київ
04 вересня 2014 року 15:16 № 826/12267/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Легейді Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державної фінансової інспекціяї в м. Києві
до Управління освіти Деснянської районної у м.Києві державної адміністрації
про зобов'язання вчинити певні дії,
за участі представників сторін:
представника позивача Ратушна Ю.М.,
представників відповідача Подолян В.І., Марченко О.О.,
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.09.2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Державна фінансова інспекція в м. Києві (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:
зобов'язати Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити певні дії, зокрема:
- виконати підпункт 1.1 пункту 1 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від.29.04.14 № 26-031-14-14/5791, а саме відобразити за даними обліку Управління освіти дебіторську заборгованість на суму 536,23 тис. грн. (договір від 01.01.2003 № 746129 на суму 31 433,51 грн.; договір від 01.08.2006 № 422134 на суму 184 460,09 грн. та договір від.01.01.10 № 794/34 на суму 320 340,23 грн.) та забезпечити її стягнення, в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/12267/14.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.08.2014 закінчено підготовче провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.09.2014 закрито провадження по справі в частині позовної вимоги зобов'язати Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації вчинити певні дії, зокрема: виконати пункт 1 попередження про неналежне виконання бюджетного законодавства від 29.04.2014 № 26-031-14-14/5755, а саме забезпечити повернення до загального фонду місцевого бюджету кошти в розмірі 322 55 тис. грн., які Управлінням освіти використано на покриття витрат, що підлягали здійсненню за рахунок коштів спеціального фонду кошторису.
В судовому засіданні 04.09.2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.
Представники відповідача заперечували проти задоволення адміністративного позову, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1.2.1.1 плану контрольно-ревізійної роботи Держфінінспекції в м. Києві на 3 квартал 2013 року та на підставі направлень посадовими особами позивача проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.02.2012 року по 01.12.2013 року, про що складено акт від 26.03.2014 року № 031-30/616 (далі - акт).
На підставі висновків акту Держфінінспекцією в м. Києві направлено на адресу відповідача вимогу від 29.04.2013 року № 26-031-14-14/5791 щодо усунення порушень, виявлених ревізією (далі - вимога, а.с. 28-30).
Вважаючи пп. 1.1 п. 1 вищевказаної вимоги таким, що не виконаний Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, позивач звернувся з позовом до суду.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні, є Закон України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 року № 2939-ХІІ (надалі - Закон № 2939).
Так, ч. 1 ст. 1 Закону № 2939 встановлено, що здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Відповідно до Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 року № 499/2011 (надалі - Положення №499/2011), таким органом є Держфінінспекція України.
Підпунктом 1 п. 4 Положення № 499/2011 передбачено, що Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний фінансовий контроль, у тому числі, за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів.
Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення № 499/2011, Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку здійснювати державний фінансовий контроль, зокрема, шляхом проведення інспектування у формі планових та позапланових ревізій певного комплексу чи окремих питань фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій, визначених у пп. 1 п. 4 цього Положення.
Разом з тим, Держфінінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (п. 7 Положення № 499/2011).
Частиною 3 ст. 2 Закону № 2939 передбачено, що порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року №550 (надалі - Порядок №550), визначає процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), а на підставі рішення суду - в інших суб'єктів господарювання.
Приписами п. 4 Порядку № 550 встановлено, що інспектування Держфінінспекцією України здійснюється шляхом проведення планових та позапланових виїзних ревізій.
Згідно п. 35 Порядку № 550, результати ревізії оформляються актом. Виявлені допущені об'єктом контролю порушення законодавства, контроль за дотриманням якого віднесено до компетенції контролюючого органу, фіксуються в констатуючій частині акта ревізії з обов'язковим посиланням на норми законів чи інших нормативно-правових актів, які порушено, та зазначенням винних у їх допущенні осіб.
Якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування. Про усунення виявлених ревізією фактів порушення законодавства цей об'єкт контролю у строк, визначений вимогою про їх усунення, повинен інформувати відповідний контролюючий орган з поданням завірених копій первинних, розпорядчих та інших документів, що підтверджують усунення порушень (п. 46 Порядку № 550).
Разом з тим, відповідно до п. 50 Порядку № 550, за результатами проведеної ревізії у межах наданих прав контролюючі органи вживають заходів для забезпечення: притягнення до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності винних у допущенні порушень працівників об'єктів контролю; звернення до суду в інтересах держави щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а також стягнення у дохід держави коштів, одержаних за незаконними договорами, без встановлених законом підстав або з порушенням вимог законодавства; застосування заходів впливу за порушення бюджетного законодавства.
Як було зазначено вище, Держфінінспекцією в м. Києві направлено на адресу відповідача вимогу щодо усунення порушень, виявлених ревізією.
Так, пп. 1.1 п. 1 вимоги Держфінінспекцією в м. Києві вимагається від відповідача відобразити за даними обліку Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації заборгованість на суму 536,23 тис. грн. (договір від 01.01.2003 № 746129 на суму 31 433,51 грн.; договір від 01.08.2006 № 422134 на суму 184 460,09 грн. та договір від.01.01.10 № 794/34 на суму 320 340,23 грн.) та забезпечити її стягнення, в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи.
Як вбачається із заперечень відповідача, останній не погоджуються з вимогою, викладеною у п. 1.1 п. 1, оскільки вважає, що з причин відсутності відповідних розпоряджень Деснянської РДА, зміни орендної ставки договорів оренди не проводились, у зв'язку з чим, Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не може відобразити за даними обліку дебіторську заборгованість на суму 536,23 тис. грн., як і не може забезпечити її стягнення, оскільки, на думку відповідача, відсутній факт недоотримання доходів Управлінням освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації у вигляді орендної плати на вищевказану суму (договір від 01.01.2003 № 746129 на суму 31 433,51 грн.; договір від 01.08.2006 № 422134 на суму 184 460,09 грн. та договір від.01.01.10 № 794/34 на суму 320 340,23 грн.).
Таким чином, відповідач відмовляється виконувати вимогу щодо відображення дебіторської заборгованості на суму 536,23 тис. грн. (договір від 01.01.2003 № 746129 на суму 31 433,51 грн.; договір від 01.08.2006 № 422134 на суму 184 460,09 грн. та договір від.01.01.10 № 794/34 на суму 320 340,23 грн.) та забезпечити її стягнення, в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи, оскільки вона є безпідставною.
Відтак, Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації не вчиняло дій для усунення встановлених Держфінінспекцією в м. Києві порушень.
Доказів щодо виконання п. 1.1 п. 1 вимоги представником відповідача не надано, а з матеріалів справи вбачається, що Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації дійшло висновку не виконувати п. 1.1 п. 1 вимоги.
Проте, суд звертає увагу, що відповідачем визнано, що дана вимога ним по суті не оскаржувалась, а тому суд виходить з того, що дана вимога є чинною, не скасована та не оскаржена, а, відтак, повинна бути виконана.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не виконано підпункт 1.1. пункту 1 вимоги позивача.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Державної фінансової інспекції в м. Києві задовольнити.
2. Зобов'язати Управління освіти Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації виконати підпункт 1.1 пункту 1 вимоги Держфінінспекції в м. Києві від 29.04.14 № 26-031-14-14/5791, а саме: відобразити за даними обліку Управління освіти дебіторську заборгованість на суму 536,23 тис. грн. (договір від 01.01.2003 № 746129 на суму 31 433,51 грн.; договір від 01.08.2006 № 422134 на суму 184 460,09 грн. та договір від.01.01.10 № 794/34 на суму 320 340,23 грн.) та забезпечити її стягнення, в тому числі шляхом проведення претензійно - позовної роботи.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Н.В. Клочкова
Повний текст постанови виготовлено 08 вересня 2014 року.