16 вересня 2014 рокум. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Колодійчук В.М., розглянувши касаційну скаргу, подану представником ОСОБА_2 - ОСОБА_3, на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
У січні 2012 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 28 196 грн, моральну шкоду, яку оцінює в 7 тис. грн та понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_1, над її квартирою розташована квартира АДРЕСА_2, в якій проживає ОСОБА_2, з вини якого 06 січня 2009 року відбулося залиття квартири АДРЕСА_1. Оскільки ОСОБА_2 добровільно шкоду не відшкодував, ремонтні роботи не провів, ОСОБА_4 була вимушена звернутись до суду із даним позовом для захисту порених прав.
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 19 червня 2014 року, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 майнову шкоду в розмірі 27 920 грн, а також моральну шкоду у сумі 500 грн. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, а справу передати на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами першої та апеляційної інстанцій, відповідно до ст. 212 ЦПК України, повно і всебічно досліджено і оцінено обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначено юридичну природу спірних правовідносин та закон, який їх регулює.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що позивачем, у відповідності до положень ст.ст. 58, 60 ЦПК України, доведено наявність вини відповідача у залитті квартири та розмір завданої майнової шкоди.
Зі змісту оскаржуваних судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Відсутні і передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити представнику ОСОБА_2 - ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути, особі яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.М. Колодійчук