09 вересня 2014 рокусправа № 213/1882/14-а (2а/213/33/14)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кругового О.О.
суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі раді на постанову Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2014 року у справі №213/1882/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі раді про визнання протиправними дій,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним дії Відповідача, що полягають у нездійсненні Позивачу нарахування та виплати компенсації, за шкоду заподіяну здоров'ю, а саме щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, як інваліду 3-групи, інвалідність якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи у відповідності до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та стягнути з Відповідача недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, як інваліду 3-групи, інвалідність якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи, передбачену статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Адміністративний позов обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно здійснено виплату щорічної допомоги на оздоровлення позивачу, як особі, що має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, у меншому розмірі ніж це встановлено чинним законодавством. Вказане порушує права та законні інтереси позивача на отримання гарантованої державою соціальної допомоги у відподвіності до Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області адміністративний позов задоволено. Визнано дії Відповідача щодо нарахування та виплати Позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи, у розмірі меншому, ніж передбачено ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними та стягнуто з Відповідача на користь Позивача недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 2014 рік, як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інваліду 3 групи, за ст..48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в сумі - 4782. 00 грн.
Не погодившись з рішенням суду, Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі раді, звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що виплати разової допомоги на оздоровлення управлінням здійснювались у відповідності до норм чинного законодавства, відповідно до якого фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок державного бюджету, та в межах асигнувать встановлених Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального права, надану правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач перебуває на обліку в Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі раді, як особа, що віднесена до 1 категорії 3 групи, як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1.
У відповідності до довідки про виплату допомоги на оздоровлення від 25.04.2014 року №1382, ОСОБА_2, нарахована щомісячну допомогу на оздоровлення за 2014 рік відповідно до постанови КМУ №562 у розмірі 90 грн..
Не погодившись з розміром здійснених нарахувань та виплат суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2014 рік, Позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з приорітетності законів над підзаконними актами, Відповідач повинен був нарахувати та виплатити Позивачу щорічну допомогу на оздоровлення у 2014 році в розмірі встановленому ст..48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
На підставі зазначеного, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність стягнення недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У Рішенні №3-рп від 25.01.2012р. Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Таким чином, в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
За змістом статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплати, передбачені статтею 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Метою і особливістю закону про Державний бюджет України є забезпечення належних умов для реалізації положень інших законів України, які передбачають фінансові зобов'язання держави перед громадянами, спрямовані на їх соціальний захист, у тому числі й надання пільг, компенсацій і гарантій (пункт 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян).
Таким чином, виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, що кореспондується з положеннями ст.95 Конституції України.
Так, з 01.01.2014 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», яким і визначено, зокрема, доходи і видатки Державного бюджету України у 2014 році.
Проте, положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не передбачено інших умов для реалізації положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ніж ті, які визначені останнім. Зміни, зокрема, до ст.48 Закону в частині визначення розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення особам не вносилися, не делеговано права на встановлення розмірів таких виплат і Кабінету Міністрів України.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що застосування відповідачем у 2014 році положень постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 при нарахуванні одноразової допомоги на оздоровлення суперечить положенням Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», та не може бути віднесено до реалізації права Кабінету Міністрів України на встановлення розмірів соціальних виплат та допомог, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, як таке, що передбачено законом.
Таким чином, враховуючи, що станом на час виникненні спірних правовідносин (лютий 2014 року) дія ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не призупинялась та жодним нормативно-правовим актом не було встановлено інших розмірів виплат одноразової допомоги на оздоровлення, ніж ті, що визначені ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд апеляційної інстанції вважає, що у лютому 2014 року нарахування та виплата одноразової допомоги на оздоровлення повинна була здійснюватися у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Водночас, вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції стягнув з Відповідача суму недоплаченої грошової допомоги на оздоровлення, що на думку суду апеляційної інстанції є протиправним з огляду на наступне.
Приписами статті 105 КАС України встановлено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання Відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії. Вимоги ж щодо стягнення з суб'єкта владних повноважень заявляються на відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.
В даному випадку, факту заподіяння шкоди встановлено не було, а тому належним способом захисту прав Позивача в даному випадку виступає зобов'язання Відповідача здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 щорічну одноразову допомогу на оздоровлення відповідно до положень ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2014 рік, з урахуванням виплачених сум вказаної допомоги.
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині необхідності нарахування та виплати Позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік у відповідності до вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2014 року в частині стягнення недоплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік підлягає скасуванню, а в іншій частині рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.195, ст.197, ст.198, ст.202, ст. 205, ст.207 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі раді - задовольнити частково.
Постанову Інгулецького районного суду Дніпропетровської області від 19.05.2014 року у справі №213/1882/14-а - скасувати в частині стягнення з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Інгулецької районної у місті Кривому Розі раді недоплаченої щорічної допомоги на оздоровлення за 2014 рік в сумі 4782.00 грн.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: І.Ю. Богданенко
Суддя: С.А. Уханенко