29 травня 2014 рокусправа № 808/1695/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.
суддів: Дадим Ю.М. Богданенка І.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Фастовської М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у справі № 808/1695/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерства оборони України про визнання наказу незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року адміністративний позов ОСОБА_1 було залишено без розгляду.
Не погодившись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року скасувати та прийняти судове рішення, яким направити справу № 808/1695/13-а до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що Позивач не був обізнаний у протиправності наказу Запорізького обласного війського комісаріату №165 від 26.08.2010 року та дізнався про це лише з рішення Дніпропетровського апеляційноо адміністративного суду.
Також, заявник апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року йому вже було поновлено строк для звернення до суду.
Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати наказ Запорізького обласного військового комісару №165 від 26.08.2010 року в частині щодо виключення його із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнятого з порушенням діючого законодавства та порушенням його прав;
- зобов'язати Запорізького обласного військового комісара відновити порушені права підполковника ОСОБА_1 та провести повний розрахунок;
- зобов'язати Міністерство оборони України виділити кошти Запорізькому обласному військовому комісаріату на відновлення порушених прав Позивача;
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року, адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись з зазначеними рішенням суду першої інстанції, Позивач, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року, апеляційна скарга Позивача задоволена. Справа була направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Проте, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року адміністративний позов був повторно залишений без розгляду.
Залишаючи без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи « 2а-0870/12247/11 позивач знав про наявність оскаржуваного наказу та пов'язані з цим розрахунки і кошти, а тому відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Тобто, строки на подання адміністративного позову можуть бути подовжені, якщо існують об'єктивні причини пропуску такого строку, які визнані судом поважними.
Згідно з ч.5 ст.254 КАС України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.01.2014 року Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2013 року про залишення позовної заяви без розгляду було скасовано та направлено справу для продовження розгляду.
В зазначеній ухвалі від 21.01.2014 року також було вказано, що суду першої інстанції саме під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження, дослідивши докази, слід було з'ясувати з якими саме вимогами позивач вже звертався до суду, як пов'язані вони між собою із тими вимогами, що заявлені ним у даному позові, і тільки після цього встановити обставини щодо початку перебігу строку звернення до адміністративного суду.
Отже, за вимогами ухвали суду апеляційної інстанції від 21.01.2014 року, суд першої інстанції був зобов'язаний відкрити провадження за адміністративним позовом, і тільки після цього, при розгляді справи по суті, вирішувати питання щодо перебігу строку звернення до адміністративного суду.
Проте, всупереч вимогам чинного процесуального законодавства, суд першої інстанції знехтував висновками суду апеляційної інстанції та повторно залишив без розгляду адміністративний позов без відкриття провадження у справі, чим фактично обмежив право особи на доступ до правосуддя та порушив приписи КАС України, щодо обов'язковості рішень судів вищих інстанцій.
Отже, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при винесенні ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, дійшов хибного висновку, про відсутність підстав для відкриття провадження у справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана ухвала Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
На підставі наведеного, керуючись, ст. 196, ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року у справі № 808/1695/13-а - скасувати.
Матеріали справи № 808/1695/13-а направити до Запорізького окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: О.О. Круговий
Суддя: Ю.М. Дадим
Суддя: І.Ю. Богданенко