04 вересня 2014 року м. Київ К/800/54992/13
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Винокуров К.С. , Іваненко Я.Л. , розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України м.Чернігова про визнання незаконною відмови про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок,
У жовтні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України м.Чернігова з вимогами про визнання незаконною відмови про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці та зобов'язання здійснити перерахунок.
Постановою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.11.2012р. задоволено частково.
Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання голові Прилуцького міськрайонного суду у відставці ОСОБА_2 в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність на день проведення виплати. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Чернігові здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання голові Прилуцького міськрайонного суду у відставці ОСОБА_2 в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність на день проведення виплати, починаючи з 05.04.2012р., та виплатити заборгованість, що виникне на день такого перерахунку, з урахуванням раніше проведених виплат. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. у задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в м. Чернігові відмовлено, постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.11.2012р. залишено без змін.
Частково задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідно до ст. 43 Закону України "Про судоустрій" та п. 11 розділу XIІI "Перехідні положення» Закону України "Про судоустрій і статус суддів" за cуддею зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання виходячи з розміру заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить змінити рішення Деснянського районного суду міста Чернігова від 19.11.2012р. та скасувати рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р., зобов'язавши Управління пенсійного фонду України у місті Чернігові провести перерахунок довічного утримання у розмірі 88% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про відхилення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 працював суддею районного суду з 11.04.1976р.
06.04.1998р. позивач був звільнений у відставку з посади голови Прилуцького міського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
У вересні 2012 року відповідачем відмовлено у перерахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання через відсутність в ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" норми, яка б надавала суддям у відставці право на перерахунок довічного грошового утримання у разі збільшення грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Згідно з ч. 3 ст. 138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 07.07.2010р. №2453-VI), який набрав чинності з 30.07.2010р., щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.
Разом з тим, Законом України від 08.07.2011р. №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності з 01.10.2011р., частину третю і п'яту статті 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" викладено в новій редакції, згідно з якою щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді (ч. 3 ст. 138 Закону). Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність (ч. 5 ст. 138 Закону).
Таким чином, щомісячне довічне грошове утримання виплачувалося судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, але не більше десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Вимоги касаційної скарги про скасування обмеження при перерахунку довічного грошового утримання, яке підлягає виплаті позивачу у встановленому цією нормою максимальному розмірі, не узгоджуються з положеннями ч. 5 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України від 08.07.2011р. № 3668-VI).
Положення ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 03.07.2013р. №3-рп/2013.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Предметом цього спору є перерахунок довічного грошового утримання судді з вересня 2012 року, а отже на момент виникнення спірних відносин та прийняття рішення у справі їх правове регулювання здійснювалося відповідно до ч. 3 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" в редакції Закону України від 08.07.2011р. №3668-VI.
Доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, надали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування або зміни прийнятих ними рішень.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 19.11.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2013р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтями 235-237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді
Винокуров К.С.
Іваненко Я.Л.