20.08.2014 рокуСправа №607/7736/14-к
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючого - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013210250000257 від 16.10.2013 року про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Руські Комарівці, Ужгородського району, Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,освіта неповна середня, учня 7 класу Перечинської ЗОШ-інтернату 1-2 ступенів Закарпатської обласної ради, неодруженого, раніше судимого:
-18.04.2014 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.2 ст.186, ч.2 187, ст.69, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 186 КК України
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора- ОСОБА_4
потерпілого- ОСОБА_5
обвинуваченого- ОСОБА_3
законного представника
обвинуваченого- ОСОБА_6
захисника- ОСОБА_7
Обвинувачений ОСОБА_3 15 жовтня 2013 року, близько 21 години 45 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Залізничний вокзал», що по вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі, з метою відкритого викрадення чужого майна, підійшов до потерпілого ОСОБА_5 та відкрито вирвав у нього з рук мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-E2121B», вартістю 160 гривень.
Із викраденим майном обвинувачений ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 160 гривень.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.186 КК України визнав повністю та суду пояснив, що 15 жовтня 2013 року, близько 21 години 45 хвилин, перебуваючи на зупинці громадського транспорту «Залізничний вокзал», що по вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі, помітив потерпілого ОСОБА_5 , який тримав у руках мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-E2121B». Підійшовши до потерпілого, він вирвав вказаний телефон у нього з рук і втік. У вчиненому щиро розкаюється та просить його суворо не карати.
Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_3 та його законний представник повністю погодилися зі всіма доказами по справі, що були зібрані в процесі досудового слідства і підтверджують винність ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, відмовившись від їх дослідження в ході судового розгляду.
Оскільки фактичні обставини справи не оспорюються учасниками судового провадження, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим фактичних обставин справи, не маючи сумнівів у добровільності його позиції, суд приходить до висновку, що у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням даних у справі, що характеризують особу обвинуваченого.
Потерпілий ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив обставини справи та суду пояснив, що 15 жовтня 2013 року близько 21 години 45 хвилин, він перебував на зупинці громадського транспорту «Залізничний вокзал», що по вул. Б. Хмельницького в м. Тернополі, де до нього підійшов обвинувачений ОСОБА_3 , який відкрито вирвав у нього з рук мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-E2121B» вартістю 160 гривень та втік. На даний час завдана шкода відшкодована, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, просить його суворо не карати.
Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що обвинувачений ОСОБА_3 навчається та виховується у Перечинській ЗОШ-інтернаті 1-2 ступенів Закарпатської обласної ради, характеризується позитивно просить суд суворо не карати.
Представник служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради ОСОБА_8 суду пояснив, що неповнолітній ОСОБА_3 на обліку не перебував та не перебуває, стосовно міри покарання вважає, що не слід суворо карати, врахувати, що він позбавлений батьківського піклування, виховується у школі-інтернаті.
Представник відділення кримінальної міліції у справах дітей Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_9 суду пояснив, що неповнолітній ОСОБА_3 на обліку не перебував та не перебуває, вважає, що з врахуванням обставин справи його не слід суворо карати.
Таким чином, оцінивши в сукупності всі фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, яке слід кваліфікувати за ч.1 ст.186 КК України - відкрите викрадення чужого майна(грабіж).
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 відповідно до статей 50, 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та вважає, що йому слід обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті обвинувачення.
При цьому суд враховує повне визнання вини, щире каяття, вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, думку потерпілого, який претензій матеріального та морального характеру не має, просить суворо не карати, його сімейний стан- позбавлений батьківського піклування, виховується та навчається у школі-інтернаті та стан його здоров'я.
Судом встановлено, що вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18.04.2014 року обвинувачений ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.69, ч.1 ст.70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 до постановлення вказаного вироку-15 жовтня 2013 року вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.186 КК України, за яке притягується до кримінальної відповідальності, у відповідності до ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, слід визначити обвинуваченому ОСОБА_3 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, більш суворим.
Суд вважає, що дане покарання є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Керуючись статтями 349 ч.3, 369, 373, 374, п.1 ч.1 ст.392, п.2 ч.2 ст.395 КПК України, суд,-
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком за ч.1 ст.186 КК України, більш суворим, що призначено за вироком Хмельницького міськрайонного суду від 18 квітня 2014 року за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187, ст.69, ч.1 ст.70 КК України визначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді 4(чотирьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з 18.04.2014 року, зарахувавши в строк відбуття покарання час утримання під вартою з 05.12.2013 року по 17.04.2014 року включно.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий суддяОСОБА_1