Справа № 606/798/14-п
Постанова
Іменем України
06 червня 2014 року
Теребовлянський районний суд Тернопільської області у складі: головуючого судді Малярчука В.В., при секретарях Зіньковській Н.Д., Пасько І.Б., за участю прокурора Катеринюка С.Д., захисника ОСОБА_1 розглянувши матеріали, що надійшли з Управління СБУ в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Чабарівка Гусятинського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1, працюючого на посаді головного лікаря Теребовлянської центральної комінальної районної лікарні,
за ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_2 в період з 01 березня 2013 року по 12 березня 2014 року, перебуваючи на вищевказаній посаді відповідно до п.п. «а» п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі Закон) будучи суб'єктом відповідальності за корупційне правопорушення, володіючи нормативно-правовою базою, що регламентує засади службових та адміністративних відносин, умисно, всупереч п. 1, 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидію корупції», не вжив заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно ні в письмовій ні в усній формі не повідомив свого безпосереднього керівника, а саме голову Теребовлянської районної ради, а також голову Теребовлянської районної адміністрації про наявність конфлікту інтересів, а саме, про те, що особисто підписував наступні накази:
№ 01 від 02.01.2014 року про переведення свого сина лікаря ортопеда - травматолога ОСОБА_3 на 0,75 посади лікаря ортопеда - травматолога поліклінічного відділення та 0,25 посади лікаря ортопеда- гравматолога хірургічно-травматологічного відділення з 02.01.2014 року із оплатою згідно штатного розпису;
№ 40 від 04.06.2014 року про надання своєму сину лікарю ортопеду- травматологу ОСОБА_3 основної відпустки з 17.06.13 року по 02.07.2013 року із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення;
№ 44 від 17.06.2013 року про надання своєму сину лікарю хірургу ОСОБА_4 основної та додаткової відпустки за особливий характер праці з 01.07.13р. по 31.07.13 р. із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення;
№ 176 від 23.12.2013 року про преміювання своєї дружини завідуючої акушерсько-гінекологічним відділенням ОСОБА_5 у розмірі одного посадового окладу та своїх синів лікаря ортопеда - травматолога ОСОБА_3 і лікаря хірургу ОСОБА_4 у розмірі 22 % посадового окладу за результатами роботи у 2013 році;
№ 73 від 20.08.2013 року про надання своїй дружині завідуючій акушерсько- гінекологічного відділення ОСОБА_5 основної відпустки із виплатою матеріальної допомоги на оздоровлення.
№ 49 від 01.07.2013 року про надання своїй дружині завідуючій акушерсько- гінекологічного відділення ОСОБА_5 відпустки за особливі умови праці.
У судовому засіданні ОСОБА_2 своєї вини не визнав та пояснив, що на посаді головного лікаря Теребовлянської ЦРКЛ перебуває понад 20 років. В коло його функціональних обов'язків входить керівництво роботою медичного закладу. Крім того, ОСОБА_2 відмітив, що Теребовлянська районна рада в особі її голови Попка Василя Петровича та Теребовлянська районна адміністрація в особі виконуючого обов'язки голови райдержадміністрації Бойка В.К. повідомленні про те, що в Теребовлянській ЦРКЛ працюють його сини та дружина. Однак, ОСОБА_2 вважає, що жодних конфліктів інтересів у нього та його родичів з приводу здійснення ним функцій головного лікаря Теребовлянської ЦРКЛ не виникало.
Однак, суд вважає, що ОСОБА_2 винен у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП, його вина у вчиненні такого правопорушення, доводиться наступними зібраними, дослідженими та проаналізованими у судовому засіданні доказами.
Так, відповідно до виписки із особової карточки П2 про склад сім'ї головного лікаря Теребовлянської ЦКРЛ ОСОБА_2, його дружиною є ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, а синами ОСОБА_4 і ОСОБА_3.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» конфлікт інтересів - це суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
Із урахуванням вищенаведених положень закону вважаю що в діях ОСОБА_2, який у відповідності до п.п."а" п.2 ч.1 ст.4 ЗУ "Про засади запобігання і протидії корупції" є посадовою особою юридичної особи публічного права та суб'єктом відповідальності за корупційні правопорушення, при прийнятті рішень щодо преміювання та переведення на посади згідно штатного розпису установи синів та дружини ОСОБА_2, наявний конфлікт інтересів, який виразився в виникненні суперечності між його особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність якої могла вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень, пов'язаних з перебуванням його на посаді головного лікаря Теребовлянської центральної районної комунальної лікарні.
Стаття 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» чітко передбачає необхідність невідкладно у письмовій формі повідомити керівництво про наявність конфлікту інтересів, чого зроблено ОСОБА_2 не було, а ч.1 ст.172-7 КУпАП - відповідальність вже за сам факт неповідомлення особою безпосереднього керівника у випадках, передбачених законом, про наявність конфлікту інтересів, не беручи до уваги матеріальну вигоду чи тяжкість наслідків.
Тобто, для складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, достатньо самого факту не вжиття заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та неповідомлення ОСОБА_2 у письмовій формі відділу охорони здоров'я Теребовлянської районної державної адміністрації та Теребовлянської районної ради про виникнення такого конфлікту.
Прямий умисел ОСОБА_2 чітко вбачається з того, що він не повідомив відділ охорони здоров'я Теребовлянської районної державної адміністрації та Теребовлянську районну раду про прийняття рішень щодо його синів та дружини, щодо преміювання та переведення на посади згідно штатного розпису установи.
Так, згідно Статуту Теребовлянської ЦКРЛ (нова редакція від 2004 року) затвердженого головою Теребовлянської районної державної адміністрації та головою Теребовлянської районної ради лікарня заснована на базі майна, що знаходиться у спільній власності територіальних громад сіл та селищ Теребовлянського району Тернопільської області. Лікарня належить до сфери управління Теребовлянської районної державної адміністрації.
Також, згідно розділу 7 посадової інструкції головного лікаря Теребовлянської ЦКРЛ ОСОБА_2 головний лікар підпорядкований керівникові місцевого органу самоврядування та керівнику вищого органу управління охорони здоров'я.
Відповідно до листа Теребовлянської районної ради № 106/5-8 від 14.03.2014 р., за період з 01.03.2013 р. по 12.03.2014 р. фактів повідомлень про наявність конфлікту інтересів в структурних підрозділах виконавчого апарату Теребовлянської районної ради не спостерігалось.
Відповідно до листа Теребовлянської районної державної адміністрації № 03-421/02-13 від 14.03.2014 р., за період з 01.03.2013 р. по 12.03.2014 р. інформація з підтверджувальними матеріалами щодо фактів повідомлення про наявність конфлікту інтересів в медичних і лікувальних закладах Теребовлянського району відсутня.
Відповідно до письмового пояснення колишнього начальника (звільнено в лютому 2014 року) відділу охорони здоров'я Теребовлянської районної державної адміністрації Никеруя Михайла Степановича, за період з 2011 року по лютий 2014 року ні усних ні письмових повідомлень про виникнення конфлікту інтересів у його підлеглих не було.
Таким чином, вважаю, що факт не вжиття заходів щодо недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та неповідомлення ОСОБА_2 у письмовій формі відділ охорони здоров'я Теребовлянської районної державної адміністрації та Теребовлянську районну раду про виникнення такого конфлікту повністю доведено матеріалами адміністративної справи.
При цьому, посилання ОСОБА_2 та його захисника на положення ст. 9 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» при тлумаченні доказів, які містяться в адміністративній справі, є безпідставними, оскільки в адмінпротоколі складеному стосовно ОСОБА_2, йдеться про порушення ним положень, передбачених п. 1,2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» і ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.
Таким чином, проаналізувавши в сукупності вищенаведені обставини, а також письмові докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_2 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу винного, позитивну характеристику, а також те, що він вперше притягується до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, приходить до переконання, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 33, 34, 255, 172-7, 283, 284 КУпАП, Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 54 (п"ятдесят чотири) коп. в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду Тернопільської області через Теребовлянський районний суд.
Головуючий В.В. Малярчук