"08" жовтня 2013 р. справа № 2а-403/2150/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Чередниченко В.Є., Коршуна А.О.,
при секретарі судового засідання Чепурко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну прокурора Дніпропетровської транспортної прокуратури
на постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012 р. у справі № 2а-403/2150/12
за позовом ОСОБА_1
до територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області
про скасування постанови, -
встановив:
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив скасувати постанову начальника територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області від 19.01.2012 року №135855 про застосування фінансових санкцій.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012 р. позов задоволено. Постанова мотивована тим, що відсутні будь-які докази складання постанови про адміністративне правопорушення ОСОБА_1, відповідач не надав в судове засідання доказів, які б свідчили про те, що позивач порушив вимоги ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, прокурор оскаржив її в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі прокурор, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Позивач у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.
Представник відповідача у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позову.
Прокурор, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засіданні не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання
судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2011 року державними інспекторами територіального управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровькій області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, у ході якої було встановлено факт надання відповідачем послуг по перевезенню вантажів без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, чим порушено абз.3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та наказ № 340 Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.07.2010р., про що складено акт № 046420 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 01.12.2011 року(а.с.34).
19.01.2012 року начальником територіального управління Головавтотрансінспекції в Дніпропетровській області Бузяковим Р.М. за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт прийнято постанову № 135855 про застосування фінансових санкцій згідно до якої за порушення, передбачене абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано фінансові санкції в сумі 1700 грн. (а.с.6).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача з наступних підстав.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" необхідними документами для юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є: - для автомобільного перевізника - ліцензія та документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Відповідно до п. 6.3 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" - водій, що керує ТЗ, який необладнаний тахографом, веде індивідуально контрольну книжку.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за надання послуг з перевезення вантажів без оформлених документів, перелік яких визначений ст. 48 цього закону (в даному випадку у разі відсутності індивідуальної контрольної книжка водія) у вигляді штрафу у розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Отже, необхідною умовою для застосування до позивача фінансових санкції є відсутність індивідуальної контрольної книжка водія під час здійснення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи в акті від 01.12.2011 року позивач зазначив, що ним пред'явлено індивідуальну контрольну книжку водія, а не пред'явлено ним зразок цієї книги. В обґрунтування позову відповідач долучив копію другого аркуша індивідуальної контрольної книжки водія ОСОБА_1, в якому присутній запис на час здійснення відповідачем перевірки.
Відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підтвердження того, що у відповідача дійсно була відсутня індивідуальна контрольна книжка водія, відповідач будь-яких доказів не надав.
З урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про протиправність рішення відповідача.
Однак ухвалюючи оскаржену постанову суд першої інстанції не прийняв до уваги наступне.
Територіальне управління Головавтотрансінспекції у Дніпропетровській області є територіальним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті України, яке відповідно до наказу Головного державного інспектора на автомобільному транспорті України № 1 від 28 лютого 2005 року, та положення «Про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті», затвердженого Наказом Міністра транспорту і зв'язку від 14.12.2005 р. за №888, є центральним органом державної влади.
Відповідно до частини 2 статті 18 КАС України, в редакції на час подання позову, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Отже, справу розглянуто з порушенням предметної підсудності, оскільки відповідно до частини 2 статті 18 КАС України дана справи підсудна окружному адміністративному суду.
Також суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що позивача притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, проте до позивача застосовано фінансові санкції за порушення абз. 3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
За таких обставин суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора Дніпропетровської транспортної прокуратури задовольнити частково.
Постанову Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 28.02.2012 р. у справі № 2а-403/2150/12 скасувати.
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову начальника територіального управління Головної державної
інспекції на автомобільному транспорті у Дніпропетровській області Бузякова Р.М. від 19 січня 2012 року №135855 про застосування фінансових санкції в сумі 1700 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: О.М. Панченко
Суддя: В.Є. Чередниченко
Суддя: А.О. Коршун