Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі колегії суддів:
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 28 серпня 2014 року кримінальне провадження щодо
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина
України, в силу ст. 89 КК України не судимого,
за участю прокурора ОСОБА_9,
засудженого ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
встановив:
У касаційній скарзі засуджений просить про скасування вироку суду та ухвали апеляційного суду, якою йому відмовлено у відкритті провадження, із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, посилаючись на необґрунтованість та незаконність судових рішень. Крім того, просить про пом'якшення покарання, що вважає невідповідним тяжкості скоєного та його особі внаслідок суворості.
Вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 5 вересня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочинів та призначено покарання за ч. 1 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк один рік, за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_4 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за те, що він 3 червня 2013 року у денний час, знаходячись за місцем свого проживання у будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, з корисливих мотивів, зайшов до підсобного приміщення, звідки викрав алюмінієвий бідон, вартістю 500 грн, що належить ОСОБА_5, спричинивши останній матеріальну шкоду на вказану суму.
Крім того, 18 червня 2013 року, о 17-ій годині, знаходячись у дворі того ж будинку, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, зняв з мотузки розвішену на ній та належну ОСОБА_5 рибу та з викраденим попрямував на вихід з домоволодіння, коли був помічений, на окрики зупинитись не відреагував, продовжив злочинні дії, діючи відкрито, утримуючи викрадене майно. З місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 350 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який просив його касаційну скаргу задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення касаційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 424 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється у касаційному порядку після його перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до ч. 6 ст. 399 КПК України ухвала про повернення апеляційної скарги або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в касаційному порядку.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувачений, не погодившись з вказаним вироком суду подав апеляційну скаргу, за результатами перевірки якої ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Вказана ухвала апеляційного суду мотивована лише тим, що обвинуваченим вирок оскаржений виключно з підстав, які ніким не заперечувалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним, відповідно до положень ст. 349 КПК України, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України.
Разом з тим, обвинувачений у апеляційній скарзі оскаржував вирок суду першої інстанції й з підстав неправильного застосування кримінального закону, а саме ст. 89, оскільки суд при призначенні покарання врахував, що він раніше вчиняв умисні та корисливі злочини, пославшись на те, що врахування погашених судимостей при вирішенні питання про дані, що характеризують особу, викликає протиріччя самого інституту закінчення судимості та є безпідставним.
За таких обставин суд повинен був залишити таку апеляційну скаргу обвинуваченого без руху з наданням строку для усунення недоліків по ній відповідно до положень ч. 1 ст. 399 КПК України.
Отже, як вбачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, перевірка апеляційної скарги ОСОБА_4 була проведена поверхнево без урахування наведених вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Керуючись ст.ст. 399, 436 КПК України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 23 жовтня 2013 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
___________________ ___________________ ________________
ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8