22 липня 2014 року м. Київ В/800/3125/14
№ В/800/3125/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Голубєвої Г.К., Костенка М.І., Рибченка А.О., Сіроша М.В.,
розглянувши заяву Полтавської митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-1670/3844/11 Полтавського окружного адміністративного суду
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Фарммедтех»
до Полтавської митниці
про скасування податкових повідомлень-рішень,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 касаційну скаргу Полтавської митниці залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.07.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.11.2011, якими задоволено позов ТОВ «Фарммедтех» про скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих Полтавською митницею 26.04.2011 за № 12 та № 13, - без змін.
Полтавська митниця звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України цієї адміністративної справи, посилаючись на різне застосування судом касаційної інстанції норм статті 69 Митного Кодексу України, підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами». Як на приклад неоднакового застосування цих норм Полтавська митниця посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 11.11.2008 у справі № 4/202а Господарського суду Донецької області за позовом Приватного підприємства «WEF-TRANS» до Донецької митниці про визнання нечинним податкового повідомлення та на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14.06.2012 у справі № 2а-2820/08/0770 Закарпатського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_2 до Ужгородської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень.
Згідно зі статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 24.04.2014, застосувавши, зокрема, норми статей 69,72,78,313 Митного кодексу України, зробив висновок, що після закінчення митного оформлення товару, під час здійснення якого у митного органу не було зауважень з приводу правильності визначення підприємством-імпортером товарної позиції імпортованого товару за кодом УКТЗЕД, рішення митного органу про визначення коду товару без встановлення фактів, які б свідчили про порушення підприємством-імпортером законодавства при заповненні вантажної митної декларації, що вплинуло на правильність визначення товарної позиції, є неправомірним.
Таке правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 10.12.2013 у справі за позовом Приватної фірми «Кібела» до Харківської митниці про скасування податкового повідомлення.
Статтею 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Оскільки метою правового регулювання допуску адміністративної справи до перегляду Верховним Судом України є усунення неоднакового правозастосування в судових рішеннях суду касаційної інстанції та висловлення Верховним Судом України своєї правової позиції з приводу застосування певної норми матеріального права, за наявності такої правової позиції та відповідності їй ухвали Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 заява про допуск справи до провадження про її перегляд в порядку, встановленому главою 3 розділу ІV КАС України, не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Відмовити Полтавської митниці Міндоходів у допуску до провадження з перегляду Верховним Судом України адміністративної справи № 2а-1670/3844/11 Полтавського окружного адміністративного суду за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фарммедтех» до Полтавської митниці про скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий суддя: Є.А. Усенко
Судді Г.К. Голубєва
М.І. Костенко
А.О. Рибченко
М.В. Сірош