Справа: № 826/10083/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Хрімлі О.Г.
28 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого суддів при секретарі Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю., Літвіної Н.М., Архіповій Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського приватного підприємства фірма «Укргранресурс» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення в частині та зобов'язання вчинити певні дії, -
Сільськогосподарське приватне підприємство фірма «Укргранресурс» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування рішення в частині включення до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на 1 аукціон у 2014 році, Олегівське родовище лабрадоритів, та зобов'язання виключити з переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на 1 аукціон у 2014 році, Олегівське родовище лабрадоритів.
Разом з адміністративним позовом до суду першої інстанції надійшло клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому позивач просив: зупинити дію рішення Державної служби геології та надр України (03680, Україна, Київ, вул. Ежена Потьє, 16 код ЄДР 37536031) про включення до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на І аукціон у 2014 році, Олегівське родовище лабрадоритів; заборонити Державній службі геології та надр України (03680, Україна, Київ, вул. Ежена Потьє, 16 код ЄДР 37536031) проводити аукціон в частині продажу спеціального дозволу на користування надрами Олегівського родовища лабрадоритів на підставі відомостей, що зазначені до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на І аукціон у 2014 році.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року клопотання про забезпечення адміністративного позову задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати зазначену ухвалу та постановити нову, якою у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається. що суд першої інстанції задовольнив клопотання про забезпечення адміністративного позову у зв'язку з наявністю підстав для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених ч. 1 ст. 117 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ч. 3 ст. 117 КАС України, подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Згідно з ч. 5 ст. 117 КАС України, не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради юстиції та встановлення для них заборони вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та стосовно здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони проводити певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі. Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно з п. 18 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06 березня 2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», за змістом статті 118 КАС України ухвала з питань забезпечення позову (про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову та про відмову в забезпеченні позову) може бути оскаржена.
Відповідно до частини другої статті 211 КАС України, ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому провадженню у справі.
Оскільки ухвала про забезпечення позову або про його скасування не перешкоджає подальшому провадженню у справі, то ця ухвала в касаційному порядку оскаржена бути не може.
З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач послався на те, що ним на підставі спеціального дозволу № 1587 від 08 лютого 2001 року на геологічне вивчення надр Олегівського родовища лабрадоритів за власний кошт проведено вивчення та подано до Державної комісії по запасах корисних копалин Мінприроди документи з інформацією на затвердження запасів корисних копалин, за результатами розгляду яких протоколом останнього № 842 від 14 квітня 2004 року відбувся захист запасів вказаного вище родовища на замовлення позивача.
Позивач зазначає, що вказана інформація є геологічною інформацією, яка створена (придбана) за власні кошти Сільськогосподарського приватного підприємства фірма «Укргранресурс», а тому є, в силу норм Положення про розпорядження геологічною інформацією, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 423 від 13 червня 1995 року, його власністю, реалізація якої має здійснюватися лише ним за погодженням з Держгеонадра.
Втім, наприкінці червня 2014 року позивачеві стало відомо, що відповідач прийняв рішення про включення до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на І аукціон у 2014 році, Олегівське родовище лабрадоритів, недостовірно зазначивши відомості про таке родовище та значення вартості геологічної інформації та не здійснивши погодження з позивачем, як власником такої інформації, можливості її продажу.
А, отже, на думку позивача, враховуючи вищевикладене, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам, оскільки відповідно до рішення відповідача про включення до переліку ділянок надр, спеціальні дозволи на користування якими виставляються на І аукціон у 2014 році, Олегівське родовище лабрадоритів, 18 липня 2014 року може відбутися аукціон, відомості про який не відповідають чинному законодавству, чим буде грубо порушено право позивача на його власність.
З урахуванням вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов до висновку про обґрунтованість та терміновість клопотання позивача, оскільки існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Колегія суддів зазначає, що у вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Проаналізувавши викладені законодавчі норми, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що позивачем під час подання клопотання про забезпечення адміністративного позову, належним чином обґрунтовано існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, та те, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а тому подане клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, з урахуванням розумності та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін у справі, наявності зв'язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, імовірності утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Керуючись ст. ст. 117, 118, 160, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 липня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення, та не підлягає оскарженню як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий суддя О.Г. Хрімлі
Судді А.Ю. Коротких
Н.М. Літвіна
.
Головуючий суддя Хрімлі О.Г.
Судді: Коротких А. Ю.
Літвіна Н. М.