ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
Вн. №27/231
м. Київ
13 серпня 2014 року № 826/9153/14
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл"
до Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання дій неправомірними та протиправними, скасування постанови від 21.05.2014 № 19-14, припису від 13.05.2014 №139/п, акту від 12.05.2014 № 39
Суддя О.В.Головань
Обставини справи:
Позовні вимоги заявлені про
визнання неправомірними дій Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо проведення перевірки на предмет дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" Закону України "Про охорону культурної спадщини" пам'ятки по вул. Хрещатик, 48;
визнання протиправними та скасування постанови від 21.05.14 р. №19-14 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини" на загальну суму 170 000 грн., припису від 13.05.14 р. №139/п, акту про вчинення правопорушення від 12.05.14 р. №39.
В судовому засіданні 21.07.14 р. оголошено ухвалу про перехід до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, оскільки до судового засідання не з'явився представник відповідача, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи; судом заслухано пояснення представника позивача; необхідності заслуховувати пояснення свідка чи експерта немає.
Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
Будинок по вул. Хрещатик, 48 розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.98 р. №1463 взято на облік як пам'ятку архітектури місцевого значення; охоронний №354, розташований у Центральному історичному ареалі м. Києва.
Згідно реєстраційного посвідчення № 036965 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна нежилі приміщення в літ. А загальною площею 102, 7 кв.м у будинку №48 по вул. Хрещатик у м. Києві належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" на підставі договору купівлі-продажу від 05.06.07 р.
10.08.07 р. між Головним управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" укладено охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: вул. Хрещатик, 48 літера А №1623, згідно умов якого товариство як користувач взяло на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури місцевого значення, зокрема, використовувати частину нежитлових приміщень на 1-му поверсі загальною площею 102, 7 кв.м. в будинку-пам'ятці під магазин продовольчих та непродовольчих товарів, офіс або фінансову установу (п. 5.1), проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Управління (п. 12).
Згідно реєстраційного посвідчення № 025355 Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна нежилі приміщення в літ. А з №1 по 21 (групи приміщень №14) площею 286, 9, МЗК площею 56 кв.м., загальною площею 342, 9 кв.м у будинку №48 по вул. Хрещатик у м. Києві належать на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" на підставі договору купівлі-продажу від 30.09.08 р.
18.12.08 р. між Головним управління охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" укладено охоронний договір на пам'ятку культурної спадщини за адресою: вул. Хрещатик, 48 літера А №2096, згідно умов якого товариство як користувач взяло на себе зобов'язання щодо охорони пам'ятки архітектури місцевого значення, зокрема, використовувати частину нежитлових приміщень загальною площею 342 кв.м виключно під офіс, торгівлю, побутові послуги (п. 5.1), проводити реставраційні, ремонтні та інші роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Управління (п. 12).
05.05.14 р. представниками Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено огляд та виконано фотофіксацію об'єкта культурної спадщини - будинку №48 по вул. Хрещатик у Шевченківському районі м. Києва для подальшого аналізу та використання у роботі.
За підсумками огляду встановлено: на об'єкті проводяться будівельні роботи, присутні робітники, доступ до об'єкта обмежений, сходи будинку з першого по третій поверх - демонтовані, у дворовій частині проводяться земляні роботи, вивозиться ґрунт, через вікна першого поверху дворової частини будинку виявлено проведення робіт з об'єднання цокольного і першого поверху, на будівельному майданчику знаходяться будівельні матеріали, проектна документація Управлінням не погоджувалась, дозвіл на проведення робіт не надавався, фасади будинку перебувають у незадовільному стані, на головному фасаді розміщена дерев'яна конструкція.
12.05.14 р. представниками Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) складено акт №39 про вчинення правопорушення, у якому на підставі проведеної перевірки встановлено порушення ст. 9, ч. 1, 2, 3 ст. 24, аб. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини", на підставі якого 13.05.14 р. винесено припис №139/п, у якому зафіксовано порушення товариством ч. 1 ст. 26 та ч. 1 ст. 24 Закону, у зв'язку з чим до власника висунуто вимоги: припинити будь-які роботи на пам'ятці з 12.05.14 р. до отримання необхідних документів, погодити з Управлінням науково-проектну документацію на проведення робіт, отримати письмовий дозвіл від Управління на виконання робіт.
Про виконання припису Управління мало бути повідомлене до 13.06.14 р.
Також 21.05.14 р. Управлінням винесено постанову №19-14 про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини, згідно якої на підставі ст. 44, 45 Закону за порушення ст. 9, 24, 26 Закону накладено на товариство фінансові санкції у розмірі десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 000 грн.).
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" - вважає дії з проведення перевірки, а також прийняті за її результатами рішення незаконними з таких підстав.
Позивач зазначає, що про проведення перевірки та прийняття оскаржуваних рішень дізнався лише після отримання постанови від 21.05.14 р. №19-14, що сталося 06.06.14 р., тоді як до цього часу жодних документів щодо перевірки не отримував.
Документи щодо проведенні перевірки позивачем отримано лише листом Управлінням від 20.06.14 р. №066/08-1558.
Позивач зазначає, що Законом України "Про охорону культурної спадщини" не визначено організаційно-правових підстав проведення перевірок контролюючими органами у сфері охорони культурної спадщини, тому питання проведення перевірок регулюється в даному випадку Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно матеріалів перевірки незрозуміло, який контрольний захід мав місце - плановий чи позаплановий, тоді як планові заходи контролю згідно ст. 5 Закону здійснюються за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання.
Проведення перевірки передбачає наявність відповідного наказу, направлення на проведення перевірки, що мають бути надані суб'єкту господарювання до початку проведення перевірки згідно Закону. В даному випадку такі документи відсутні.
Позивач зазначає, що на момент, коли на об'єкт з'явилися перевіряючі, там був присутній охоронець, не уповноважений представляти інтереси товариства, тоді як чекати на представника товариства перевіряючі відмовилися.
Щодо виявленого правопорушення по суті позивач посилається на те, що в порядку ст. 5 Закону України "Про охорону культурної спадщини", листа Міністерства культури і туризму України від 03.11.10 р. №22-3161/35 "Про надання дозволів на виконання будівельних робіт на об'єктах культурної спадщини", наказу Міністерства культури України від 13.03.12 р. №197, видача дозволів на проведення ремонтних робіт об'єктів культурної спадщини, які знаходяться в історичних ареалах місць, відносяться до компетенції центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України.
На момент проведення перевірки товариство проводило ремонтні роботи з перепланування груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 у м. Києві на підставі дозволу Міністерства культури України від 10.08.12 р. №22-2323/35, відповідно до якого дозвіл на проведення вказаних робіт надавався згідно з проектною документацією, виконаною ТОВ "Прометей-Сяйво" і погодженою Міністерством культури України.
Також позивач посилається на те, що згідно науково-дослідної роботи Інституту "УкрНДІпроектреставрація" предметом охорони об'єкта культурної спадщини - житлового будинку №48 літ А, літ. Б по вул. Хрещатик, 48, охоронний №354 є архітектурно-композиційне рішення головного фасаду 2, 3 поверхів, архітектурно-художні елементи головного фасаду (2, 3 поверхів) в частині збереження автентичних матеріалів, які репрезентують київську школу в період розквіту історичних стилів у другій половині та кінці 19 ст., тоді як предметом охорони не може бути дворовий фасад, внутрішнє планування будинку, приміщення інтер'єрів 1, 2, 3 поверхів, приміщення №10, 11, 12, 19, 20, в яких є автентичні елементи оздоблення.
Житловий будинок літера Б не є об'єктом культурної спадщини.
Позивач зазначає, що документи перевірки не містять посилань на проведення ремонтних робіт архітектурно-художніх елементів головного фасаду (2, 3 поверхи) будинку.
Відповідач - Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - проти задоволення позовних вимог заперечив з таких підстав.
Відповідач посилається на проведення перевірки та винесення оскаржуваних припису та постанови про накладення фінансових санкцій у відповідно до вимог законодавства.
Зокрема, проведення ремонтних робіт на об'єкті, який є пам'яткою архітектури, потребує отримання письмового дозволу Управління на підставі погодженої ним документації, що відсутнє в даному випадку.
Посилання позивача на наявність дозволу Міністерства культури України на проведення ремонтних робіт місцевого значення не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно ч. 1 ст. 26 Закону України "Про охорону культурної спадщини" відповідний дозвіл центрального органу виконавчої влади необхідний при ремонті пам'яток національного значення, тоді як в даному випадку мова йде про пам'ятку місцевого значення.
Відповідач згідно покладених на нього повноважень зобов'язаний здійснювати контроль за збереженням пам'яток місцевого значення на території м. Києва та вживати відповідних заходів реагування у формі приписів та постанов.
Згідно п. 1 Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.05 р. №1805, Управління є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), підпорядковується голові Київської міської державної адміністрації, підзвітне та підконтрольне Київській міській раді, а з питань виконання функцій державної виконавчої влади - центральному органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини.
Здійснюючи свої функції та повноваження у сфері охорони культурної спадщини, Управління діє як структурний підрозділ місцевого органу виконавчої влади, тоді як дія Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не розповсюджується на діяльність місцевих органів виконавчої влади.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.
Щодо проведення перевірки дотримання законодавства про охорону культурної спадщини
Згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції станом на час проведення перевірки та накладення штрафних санкцій) -
Державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини.
До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать, зокрема: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації;
Орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації підзвітні і підконтрольні відповідним органам виконавчої влади та центральним органам виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини в межах, передбачених законом;
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання органами охорони культурної спадщини (ст. 3);
До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 1) здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; 14) видання розпоряджень та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; 20) застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону (ст. 6);
Відповідний орган охорони культурної спадщини накладає на юридичну особу, яка є власником або уповноваженим ним органом чи замовником робіт, такі фінансові санкції:
за проведення будь-яких незаконних робіт, що можуть завдати або завдали шкоди пам'ятці, її території, охоронюваній археологічній території, охоронним зонам, історичним ареалам населених місць, - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
за недодержання вимог щодо захисту, збереження, утримання, використання, реставрації, реабілітації пам'яток, у тому числі тих вимог, що передбачені охоронними договорами, умисне доведення їх до стану руйнації - у розмірі від тисячі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 44);
Фінансові санкції, передбачені статтею 44 цього Закону, накладаються керівником, заступниками керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головою чи заступником голови обласної, районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, головою чи заступником голови відповідної місцевої ради після розгляду матеріалів, які засвідчують факт правопорушення.
Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 44 цього Закону, особою, уповноваженою органом охорони культурної спадщини, складається акт. Керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього. Акт разом з іншими документами, що стосуються справи, у десятиденний термін з моменту складення акта надсилається посадовій особі, яка має право накладати фінансові санкції.
Рішення про накладення фінансових санкцій приймається протягом 10 днів після отримання документів, зазначених у частині другій цієї статті. Рішення про накладення фінансових санкцій оформлюється постановою, що надсилається юридичній особі, на яку накладено фінансові санкції (ст. 45).
Згідно Положення про Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 28.09.05 р. №1805, -
Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за виконанням Закону України "Про охорону культурної спадщини", інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини (п. 7.1); видає розпорядження та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їх територіях і в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених Законом України "Про охорону культурної спадщини" дозволів або з відхиленням від них (п. 7.14), складає протоколи щодо адміністративної відповідальності та застосовує санкції за порушення Закону України "Про охорону культурної спадщини", а також готує матеріали про вчинення незаконних дій і подає їх до відповідних органів для притягнення винних до адміністративної та кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому чинним законодавством (п. 7.10);
Управління має право здійснювати контроль за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини на території м. Києва (п. 8.1), перевіряти дотримання правил та режиму, в тому числі, ремонту об'єктів культурної спадщини юридичними та фізичними особами незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування (п. 8.2), під час здійснення контролю за законністю проведення, в тому числі, будівельних робіт, вимагати та отримувати від відповідальних осіб наявну дозвільну та проектну документацію, перевіряти відповідність її Закону України "Про охорону культурної спадщини" та нормам і правилам (п. 8.3).
Більш детально процедура здійснення контролю за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини законодавством не врегульована.
Крім того, питання здійснення контролю за дотриманням законодавства про охорону пам'ятки регулюється охоронними договорами, укладеними між Управлінням та позивачем.
Згідно ст. 23, 24 Закону усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.
Власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.
Згідно змісту охоронних договорів від 10.08.07 р. №1623 та від 18.12.08 р. №2096 позивач зобов'язався, в тому числі, безперешкодно допускати представників Управління чи уповноважених ним осіб для здійснення контролю за виконанням правил утримання вказаної пам'ятки, її території та зон охорони або для її наукового обстеження (п. 9), проводити ремонтні роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Управління (п. 12).
Також договорами передбачено накладення Управлінням на власника штрафних санкцій від ста до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний випадок порушення у разі невиконання власником вимог чинного пам'яткоохоронного законодавства та умов договору (п. 16).
З урахуванням вищевикладеного є підстави для висновку про те, що процедура контролю за дотриманням законодавства про охорону культурної спадщини в даному випадку здійснюється Управлінням охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порядку спеціального законодавства щодо охорони культурної спадщини і не є формою державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Відповідно, положення Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на правовідносини сторін не розповсюджуються, тому не повинні були дотримуватися.
Зокрема, згідно ст. 9 Закону та п. 9 охоронних договорів позивач як власник об'єкту культурної спадщини зобов'язаний забезпечити безумовний доступ до об'єктів культурної спадщини з метою їх обстеження, ознайомлення зі станом зберігання, характером та способом використання, ведення реставраційних робіт, одержання відповідних даних, наукового вивчення мають особи, уповноважені на це органами охорони культурної спадщини.
Цей обов'язок не обумовлений дотриманням встановленої законодавством процедури перевірки, поза межами якої він не існує, тому працівники Управління мали право з'явитися на об'єкт культурної спадщини і провести його обстеження без дотримання вимог, що ставляться до заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (наказ, направлення на проведення перевірки), а також фіксувати результати обстеження (огляду) у будь-якій формі (з огляду на те, що акти конкретної форми законодавством не затверджено).
Надалі, згідно ст. 45 Закону акт має надсилатися юридичній особі, щодо якої його складено, і керівник юридичної особи, стосовно якої складено акт, протягом трьох днів з моменту отримання акта може подати письмові пояснення до нього.
В даному випадку згідно змісту акту №39 про вчинення правопорушення від 12.05.14 р. в ньому зазначено про скерування акту поштою за номером поштового відправлення.
Докази отримання позивачем вказаного акту в матеріалах справи відсутні; позивач стверджує про те, що він дізнався про його складання лише після отримання постанови про накладення фінансових санкцій від 21.05.14 р. (що мало місце 06.06.14 р.), тобто, акт не отримував.
За відсутності доказів іншого у суду є підстави для висновку про те, що Управлінням на порушення вимог ст. 45 Закону не забезпечено отримання акту №39 від 12.05.14 р. позивачем, чим позбавлено його права протягом трьох днів з моменту отримання направити письмові пояснення щодо виявлених порушень.
Відповідно, рішення про накладення фінансових санкцій також приймалося без врахування пояснень, які могли бути надані позивачем щодо результатів огляду об'єкту.
Щодо складення припису №139/п від 13.05.14 р., то відповідні повноваження спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини, в тому числі, і Управління, передбачені ст. 3, 6 Закону, тому за результатами огляду об'єкту охорони культурної спадщини припис про усунення виявлених порушень міг бути складений.
Згідно змісту припису в ньому є запис про його скерування поштою на адресу позивача, проте докази отримання позивачем вказаного припису в матеріалах справи відсутні; позивач стверджує про те, що він дізнався про його складання лише після отримання постанови про накладення фінансових санкцій від 21.05.14 р. (що мало місце 06.06.14 р.), тобто, припис не отримував.
За відсутності доказів іншого у суду є підстави для висновку про те, що Управлінням не забезпечено отримання припису від 13.05.14 р. позивачем, чим позбавлено його права на оскарження припису та надання щодо нього пояснень.
З врахуванням викладеного у суду є підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо належного повідомлення позивача про складені щодо нього акт та припис.
В задоволенні позовних вимог щодо інших дій з проведення перевірки суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Щодо вчинення порушення законодавства про охорону культурної спадщини по суті
В обґрунтування відсутності порушення законодавства позивач посилається на наявність дозволу Міністерства культури України від 10.08.12 р. №22-2323/35, відповідно до якого дозвіл на проведення вказаних робіт надавався згідно з проектною документацією, виконаною ТОВ "Прометей-Сяйво" і погодженою Міністерством культури України.
Згідно Закону України "Про охорону культурної спадщини" (в редакції станом на 10.08.12 р.) -
до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить: 19) погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини. Ці повноваження можуть бути делеговані органам охорони культурної спадщини нижчого рівня відповідно до закону, 22) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (ст. 5);
До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони, та виконання інших повноважень, делегованих центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини відповідно до закону, 13) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок (ст. 6);
Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації (ст. 26).
Згідно чинної редакції Закону до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, належить: 14) погодження програм та проектів містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках національного значення, їх територіях, в історико-культурних заповідниках, на історико-культурних заповідних територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм і проектів, реалізація яких може позначитися на об'єктах культурної спадщини, 17) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках національного значення, їхніх територіях та в зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (ст. 5);
До повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: 9) погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; 13) надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок; (ст. 6);
Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
Консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток місцевого значення здійснюються за наявності письмового дозволу органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції, на підставі погодженої з ними науково-проектної документації (ст. 26).
Згідно ст. 6-1 Закону дозволи, погодження і висновки, передбачені цим Законом, надаються органами охорони культурної спадщини безоплатно.
Рішення про надання або про відмову в наданні дозволу, погодження чи висновку приймається органом охорони культурної спадщини протягом одного місяця з дня подання фізичною чи юридичною особою відповідних документів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно ст. 1 Закону історичний ареал населеного місця - частина населеного місця, що зберегла об'єкти культурної спадщини і пов'язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.
Згідно матеріалів справи пам'ятка культурної спадщини - будинок №48 літ А, літ. Б по вул. Хрещатик у м. Києві - розташована у межах Центрального історичного ареалу, визначеного Історико-архітектурним опорним планом м. Києва, розробленим у 2001 р. інститутом НДІТІАМ (межі ареалу затверджено у складі Генерального плану міста Києва рішенням Київської міської ради від 28.03.02 р. №370/1804).
Відповідно, згідно вказаних положень ст. 5 Закону погодження програм та проектів містобудування, надання дозволів на проведення робіт в історичних ареалах населених місць належить до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, яким є Міністерство культури України, незважаючи на те, що сама по собі пам'ятка є пам'яткою архітектури місцевого значення; охоронний №354.
Згідно Положення про Міністерство культури України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 р. №388, Мінкультури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади щодо формування державної політики у сфері, у тому числі, охорони культурної спадщини.
За таких обставин отриманий від Міністерства культури України в порядку ст. 5 Закону дозвіл на проведення ремонтних робіт з перепланування груп нежилих приміщень №2, №18, №18а, №21 першого, другого поверхів, підвалу та техпідпілля з об'єднанням в одне приміщення для розміщення закладу торгівлі та громадського харчування по вул. Хрещатик, 48 у м. Києві згідно листа Міністерства культури України від 10.08.12 р. №22-2323/35, є належним дозволом для проведення робіт.
Листом Міністерства культури України від 16.09.13 р. №2931/10/61-13 погоджено продовження у 2013 р. проведення робіт на об'єкті, листом від 15.01.14 р. №112/10/61-14 погоджено продовження у 2014 році проведення робіт.
Законом не передбачено отримання двох дозволів на проведення робіт на об'єкті культурної спадщини, тому отримання дозволу від Міністерства в будь-якому випадку є достатнім, і інформація про наявність у позивача вказаного дозволу мала бути отримана відповідачем та врахована під час винесення оскаржуваних припису та постанови.
Відповідним чином мають розумітися і п.12 охоронних договорів від 10.08.07 р. №1623 та від 18.12.08 р. №2096, згідно яких позивач зобов'язався, ), проводити ремонтні роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Управління - оскільки в даному випадку відповідний дозвіл надає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини.
У випадку, якщо відповідач не погоджується з компетенцією Міністерства культури України надавати дозволи на проведення робіт на об'єктах культурної спадщини, що є пам'ятками архітектури місцевого значення, але входять до визначених історичних ареалів населених місць, це може бути предметом судового оскарження щодо визначення компетенції суб'єкта владних повноважень.
Станом на час розгляду справи суду не надано доказів визнання незаконним та скасування дозволу Міністерства культури України від 10.08.12 р. №22-2323/35, тому у суду відсутні підстави ставити під сумнів його законність.
За таких обставин є підстави для висновку про невідповідність законодавству постанови від 21.05.14 р. №19-14 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини" на загальну суму 170 000 грн. та припису від 13.05.14 р. №139/п.
На підставі вищевикладеного, ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо належного повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" про складений акт про вчинення правопорушення від 12.05.14 р. №39 та винесений припис від 13.05.14 р. №139/п.
3. Визнати незаконними та скасувати припис Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13.05.14 р. №139/п та постанову Управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 21.05.14 р. №19-14 "Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства України у сфері охорони культурної спадщини".
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з місцевого бюджету м. Києва на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пропріо-Рітейл" 560 грн. судового збору.
6. Постанова може бути оскаржена в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя О.В. Головань
Повний текст постанови
виготовлено і підписано 13.08.14 р.